Чи правильно називати галею жінку на ім'я ганна?

ні тому що ганна це аня,анна, а галя це галина

Привіт  іро. -привіт олю.як в тебе справи? -у мене все  добре.я хотіла в тебе запитати,як ти провела канікули? -дуже добре. -а чому? томущо це були літні канікули? -авжеж! я була у аквапарці.там дуже весело.а ще я побувала у дельфінарії.я плавала з дельфінами.це було дуже весело.а ти як провела ці канікули? -у мене канікули пройшли теж дуже добре.я їздила на море.у перший день ми пішли на море,а в вечері ми пішли на вечірню прогулянку.там стояв такий великий басейн  у якому плавали черепашки.я з ними не плавала,але я  їх гладила та фотаграфувалась. -як цікаво.а принесеш і мені фото? -так,звісно.я була рада тебе побачити.бувай. -бувай.

Був у матері єдиний син - добрий, ненаглядний. душі в ньому мати не чуяла. по краплині збирала росу для вишивання, найтоньчишим шовком вишивала сорочки. виріс син славний, гарний. одружився з дівчиною небаченої краси.  привів молоду дружину в хату. незлюбила та свекруху, зненавиділа її. боялася мати показатися невістці на очі, сиділа у сінях. а потім у сарай переселилась. але молодиця не заспокоюється: " коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні "не здригнулась душа сина: так зачарувала його врода дружини. каже він матері: "наказала мені дружина вбити вас, мамо. а не послухаю - піде від мене. " заплакала мати і відновила: " ну що ж, сину, роби так, як велить серце. "пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив  вогнище. убив матір, поклав серце на жар. спалахнув сучок, тріснув; полетіла  жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. скрипнув той, закрив  долонею обличчя. стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному  вогню, прошепотіло: "синочку мій, тобі боляче? зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. а до листка подорожника  приклади материнське серце. потім в вогонь "заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні  груди, облив пекучими сльозами. зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його  так гаряче й віддано, як рідна матір. і такою величезною й невичерпною була  "любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і  безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. підвелася мати і притисла  кучеряву голову до грудей.осоружною стала йому дружина - красуня, не міг він повернутися до неї. не вернулася до дому й мати. пішли вони у двох степами широкими та й стали  могилами високими. то ж не даремно кажуть в народі, що найсвятіша й найсильніша любов  материнська.!