Текст з художньої літеретури з вигуками.іть.буде вдячна

1. Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).
2. О, як усе навколо розцвіло! (В. Сосюра).
 3. Гей, гей! Море, грай, реви, скелі ламай! (Т. Шевченко).
 4.  Ой, як болить моє серце (Нар. творчість).
 5. Ви ще не мисливець? Як же це так? Ай-ай-ай-ай! (Остап Вишня).
7. Дзелень, дзелень!.. — забило на вежі, видно, дев'яту годину (А. Головко). 8. «Ку-ку, ку-ку, ку-ку...» — з віконечка над круглим циферблатом вихопилася зозулька (І. Чендей).

Майже всі ми є знавцями ввічливості й люб'язності, але не всі впевнені, що увага та доброзичливість допомагають у будь-якій ситуації. Кожна людина відрізняєтся один від одного. Кожен має власну зовнішність, характер, почуття, думки. Одні люди приємні, інші ні. А хто ж така чемна людина? Для кожно таке поняття як чемність має різне значення.

Чемність - це позитивна риса характеру, яка позволяє поводитися з іншими людьми з повагою і розумінням. Особито для мене, чемна людина - це гарно вихована особа, з високою освідченістю та моральними цінностями, багатим внутрішнім та духовним світом. Для сучасного світу така людина - це велика рідкість. У нашому житті вживаються слова, які необхідні для всіх нас і часом роблять дива з тими, до кого вони звернені. Правила хорошої поведінки вигадані не для ускладнення нашого життя, вони походять із життя доброзичливих, ввічливих, уважних, а отже, вихованих, культурних людей.

Кожен з нас хоча би декілька раз був нечемним або невихованим по відношенню до інших. Хтось кинув сміття не в урну, а на асфальт, хтось назвав маленьку дівчинку плаксою, а хтось сказав нецензурне слово. Все це прояви нечемності. Нажаль такі випадки трапляються кожні декілка хвилин по всьому світу. Тому, щоб бути хоч трішечки чемнішим нам потрібно поважати один одного. Як поводишся ти з людиною, так і будуть поводитися з тобою.

Бути ввічливою і чемною людиною треба в будь-якому випадку. Кожен із нас має свою думку щодо цього, але всеж ці цінності вічні.

1)

(1)Перекопська рівнина, цей Український Техас, починається за

Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться уздовж ріки з

південного заходу; на півдні Чорне море і Джарилгацька затока, і саме

місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до

Криму. (2)Рівна, безмежна просторінь як на масштаби двох людських ніг,  гола рівнина без кінця-краю, без ріки, без дерева; сонце велике й пекуче  котиться на небі й поринає за землю, мов за морську поверхню; небо не  Синє, як за Дніпром, а кольору ніжно-блакитних перських шовків. (3)Степом можна йти безвісти й лягти на землю, прикласти вухо до землі -  то тільки вмій прислухатися шумить і гомонить, а коли лягти горілиць і  вдивитися у глибоке небо, де пливуть хмарки по синьому повітрі, тоді  здається, що сам летиш, одірвавшись від землі й вернувшись на землю,  бачиш, скільки живих друзів в тебе в степу. (4)І жайворонок, що загубився  в небі, і орел, що повис на вітрі, ледве ворушачи кінчиками крил, чорногуз  бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок зелена, мов  цибулиння, дикі бджоли гудуть, ховрашок свистить, цвіркунці без упину  пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі...(За Ю.  Яновським).

(ніби без помилок)

2)горілиць - ниць