Доповніть речення дмитрик читає дитячий журнал.

У росах, у громах, у зелених буйнощах левад народився ранок. Увесь край світився могутніми соняшниками, що розверталися своїми тугими коронами для цвіту. Їхнє вбрання було густим, пишним. Жовтогаряче прядиво на тлі темно-зеленого листя вбирало очі. Земля ніби прагнула виявити найбільшу щедрість, порадувати людей усім найкращим, що тільки може їм дати. "Яка краса" - так і рвалося з вуст (?).

Левади вабили яскраво-зеленою прохолодою, блищали ставки, розкинули пишні шатра верби. Біля ставка біліла калина. Важкі кетяги квітів звисали до самої води, змагалися в красі, у тихій задумі губили пелюстки й перешіптувалися з вітром.

Объяснение:

Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!