Скласти по два речення зи словами трудитися працувати плентатися ходити

Він ходив дуже довго.
Я ходив в цирк.
Мій соба дуже плентався під ногами .
Я вмію плентатися біля буфета.
Я люблю працювати .
Ти любиш працювати???
Моя подруга трудиться .
Трудитися дуже робоче слово

ответ:Я думаю, що писати грамотно потрібно з кількох причин.

По-перше, для того, щоб економити час інших людей. У нашій мові є багато схожих слів за звучанням, але абсолютно різних за змістом та написанням. Крім того, іноді заходиш в Інтернет і дивуєшся, прийшло повідомлення з текстом: «превед, кадила». Відразу ж здогадуєшся, що «превед» – це «привіт», а далі приходиш в ступор і намагаєшся зрозуміти, що значить друге слово, згадуєш, що в церкві є якесь кадило, з яким ходить священик і розмахує ним. Далі думаєш, може бути, це повідомлення написав якийсь сектант або масон, або це слово – якась новомодна лайка, а хвилин через п’ятнадцять доходить, що «кадила» – це «як справи». Для того, щоб не шокувати своїх рідних і близьких, економити їхній час і нервові клітини, просто необхідно писати грамотно.

По-друге, грамотна орфографія – це ознака освіченості людини, її культури. Потрібно писати без помилок, щоб тебе вважали освіченою, культурною людиною.

По-третє, правила орфографії придумали за багато років до нас, значить, це необхідно, значить, багато хто переконався на практиці, що без них не можна, як без законів у державі.

Грамота необхідна скрізь і всюди, і та людина, яка вміє правильно писати, завжди зможе висловити свою думку.

Объяснение надеюсь

Остап, вихований на розповідях діда про славне козацьке минуле, увібрав у себе всі найкращі риси: честь, мужність, відвагу: «Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал». Він не раз закликав до боротьби с панами інших селян, нагадуючи, що не так давно минули ті часи, коли українці боролися за свої права: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив   віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» Однак його ідеї не знайшли відгуку, але ворога в обличчі пана він таки знайшов. За таку свавільну вдачу, пан вирішив віддати Остапа у рекрути, розлучивши його таким чином з коханою Соломією, котру тим часом насильно видав заміж. Так кріпацьке життя суперечило життєвим принципам волелюбного Остапа, тому він вирішив втекти: «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном». Остап є уособленням справжнього чоловіка, здатного нести відповідальність за себе й кохану людину