Потрібен твір-роздум "найперше - музика у слові" за творчістю верлена

Свою першу поетичну збірку Поль Верлен назвав «Сатуричні поезії». І це не випадково, адже відомо, що талановитий французький поет народився під знаком Сатурну. За ствердженнями астрологів Сатурн є демонічною планетою, яка викликає у людей, народжених під її знаком, схильність до меланхолії, туги і песимізму.Дивлячись на творчість Поля Верлена можна впевнитися, що це дійсно так. В одному із сонетів першої поетичної збірки він писав: «моя душа народилася для жахливих катастроф». Це пророцтво у подальшому підтвердилося усім життям поета. У цьому житті була і спроба стати добропорядним сім’янином, і боротьба за політичну волю, і тюремне ув’язнення, і поневіряння, і безпритульність, і повільне згасання творчого хисту та поетичного таланту, і падіння на саме дно паризького вищого світу.Особисте життя великого митця багато в чому було визначене власними, епохальними катастрофами, так званими катаклізмами доби. Саме надривне відчуття «кінця світу» знайшло своє втілення у поетичній творчості Верлена, та й багатьох інших ліриків тогочасної Франції. Це відчуття не тільки забарвить у темні тони його сповідальні вірші, а й визначить долю митця, його душевний неспокій, «проклятість», як про цей стан скаже сам Поль Верлен, «пасинок власної долі».У більшості своїх поезій Поль Верлен викладав історію власного життя і власні переживання. Він почав писати вірші ще будучи школярем. Вже у цьому віці він прагнув якнайшвидше прилучитися до «дорослого» життя: почав споживати алкоголь і палити, але це так і не до йому зрівнятися з оточуючими. Верлен так ніколи і не набув звичок дорослої людини – смаку казенної діяльності і служби. Єдиною його любов’ю усе життя залишалася поезія., особливо трагічні за своїм світосприйняттям вірші Шарля Бодлера, які були зосереджені на власній долі і власному житті автора. Але у своїй поетичній творчості Верлен пішов значніше далі, та ще й розширив напрями.Вже в першій збірці Поля Верлена «Сатуричні поезії» автор постає перед читачами як поет-музикант, поет-живописець, як по-справжньому зрілий поет. Після виходу збірки його швидко ввели у коло молодих літераторів, більшість яких працювала у журналі «Огляд прогресу». Верлен щиро повірив в ідеали, які сповідували його товариші: необхідність боротьби з несправедливістю за до поетичного слова, братерство, рівність і свобода усіх людей. Така віра і відданість цим ідеям не випадкова, адже здатність потрапляти у моральну залежність від інших людей була однією з головних рис Поля Верлена. Тому поет не стільки йшов по своєму життю самостійно, скільки його ніс «вихровий вир». Про це він писав в «Осінній пісні»:
«Вийду надвір –
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить,
Носить мене
З жовклим листям».

У випадку недотримання умов контракту одна із сторін має право розірвати його.
Ми прийняли необхідні заходи для покращення умов праці.
Чорнобильська катастрофа відгукується в моєму серці болем.
Мова йде про положення Кримінального кодексу.
Необхідно брати з нього приклад у вирішенні цих питань.
На конференції  із завершальним словом виступив Іван (можна і Ваня) Слюсаренко.
Білети в театр Івана Франка "Украдене щастя" були дуже дорогими.
Ніна Володимирівна, чи вам повернули книжки, які я передав через Михайла Зленка?
(Незнаю це, але спробую змінити) Під час ювілейного вечора виступили відомі письменники і поети.
До телефону просять Миколу Іванченка, командуючого відділом інформатики.
Мова йде про найважливіше, що принаймі відіграє велику роль в нашому житті.
Відповідно до постанови ми зробили все на найвищому рівні.
Потрібно добре себе поводити в громадських місцях й всюди  бути культурним (або можна "культурною людиною").

Поиск Чи цікаво ми живемо? (Твір дискусійного характеру) Розміщено від Tvir в Суббота 29 мая На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім — телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться. А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година — дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого відбувається в його житті. Микита сказав, що для нього кожен день приносить щось несподіване, а значить — той день цікавий. А ще хлопець відкрив у собі здібності. - Тільки не глузуйте з мене, — попередив нас Микита, — бо більше нічого не скажу. Я захопився ліпленням з пластиліну. А почалося все з того, що треба було до Семену, моєму молодшому братові, виліпити двох казкових героїв — Вовка та Лисицю. Захопився сам і Сеньку теж заохотив. А тепер без пластиліну себе не уявляю. У мене вдома ціла колекція наших робіт. Якщо схочете, дещо принесу, покажу. Виявилося, що мої однокласники відкрили у собі якісь таланти і розвивають їх. Степан Мамонтов вчиться грати на акордеоні — на шкільних концертах його можна почути. Катерина Романова малює і пише вірші — вона навіть ілюструє свої твори. Настя Рудич співає. Я не відкрив у собі жодної здібності, але я не вважаю, що моє життя нецікаве, похмуре. По-перше, мені цікаво вчитися у школі. Готуючи уроки, я користуюся Інтернетом. Є в моїй домашній бібліотеці словники, енциклопедія. По-друге, раз на місяць ми з батьками йдемо до театру. Особливо мені подобаються вистави у театрі ляльок. По-третє, разом із батьком займаюсь зимовим купанням у річці. Ось вже пішов другий сезон, як я «моржую». А хіба життя моїх батьків не цікаве? Батько грає на гітарі й співає, сам написав кілька пісень. Мама — чудовий кулінар, і на свята нас балує диво-кулінарними новинками. Одне слово, людина сама знаходить собі заняття до душі. І тільки від неї залежить, як пройде її день — нудно чи ні.