Твір- опис природи золота осінь ф. манайло

   Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані        до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.       Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.       Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. 
       Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.

- Привіт, Сергійко                                                                                                        - Привіт, Іване                                                                                                             - Як справи                                                                                                                - Добре                            
- Сьогодні гуляти підеж                                                                                              - Ні сьогодні не можу                                                                                                  - А завтра                                                                                                           - Якраз зможу                        .                                                                                  - Добре до зустрічі                                                                                                 - До зустрічі

   Пропоную дібрати такі приклади "білих ворон" з літератури та історії:
   - Наполеон.Серед істориків існує думка, що у молодості Бонапарт був ізгоєм та білою вороною. Проте з часом він зміг не піддатися обставинам та вибитись у лідери.
   - Олесь з твору "Дивак" Гр. Тютюника. Олесь був особливим. Він мав свій погляд на світ, проте його не розуміли навіть вчителі. Через таке ставлення оточення Олесь потерпав, він не зміг подолати своїх ровесників та довести свою винятковість. Проте, не кожній людині необхідне визнання.
   - Чіпка з твору П. Мирного "Хіба ревуть воли" Хлопець був інакшим, проте він не зумів протистояти, перетворившись на злодія та позбувся усяких моральних норм.