Подилити слова для переносу.польовий, мальований, пам ятати, бур ян, дядько, насиння, швидко, чайка, груддя, ходжу, кукурудза, гострий.

За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день.

Я живу на вулиці … . Вона знаходиться у великому місті. Обабіч вулиці піднімаються увись багатоповерхові будинки. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Ми з радістю проводимо там свій вільний час. Біля будинків ростуть дерева, тому в теплу пору тут зелено і затишно. А ще на ній є моя рідна школа, куди я майже кожного дня ходжу на уроки. Мені подобається моя вулиця.

Моя вулиця має ім’я великої людини Андрея Шептицького. Митрополит був заможним, але все своє життя допомагав бідним та знедоленим. Вулиця є центральною у моєму невеликому місті. Її окрасою є парк. У центрі стоїть пам’ятник українському генію Тарасові Шевченку. Парк є чудовим місцем для відпочинку. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Тут завжди багато дітей. Вздовж дороги розкинулися чепурні будинки, магазини, аптека та краєзнавчиймузей. Я пишаюся тим, що моя вулиця названа на честь відомої людини. Я живу на вулиці …. Вона пролягла у центрі міста. Тому по ній мчать автомобілі, а тротуарами ходить безліч людей. А ще на ній є моя рідна школа, багато магазинів, аптеки, готель. Хоч вона трохи шумна, але завжди чудово освітлена. Особливо гарна взимку на свята. Я вже звикла до моєї вулиці. Я живу на вулиці …. Моє село невелике, тому має лише одну вулицю. На ній живуть мої родичі, сусіди. Обабіч вулиці розкинулись гарно доглянуті будинки, городи з рівними грядками, садки з багатьма фруктовими деревами. У селі живуть працьовиті люди. Середина вулиці пролягає через центр, де на постаменті велично стоїть наш Великий Кобзар. Поряд розміщені три магазини, ресторан, будинок молоді. Часто можна побачити велосипедистів, адже мешканці нашого села полюбляють цей вид транспорту. По дорозі мчать машини. Я люблю своє село, свою вулицю.