Твір роздум " чи варто робити людям добро? "

На даний момент, у 20 столітті,люди мають право робити різні вчинки в тім і враховується добро.
Є багато злих і добрих людей.
Добро робити повинен кожен із нас. Людина не усвідомлює чи варто таке робити. Звісно ж треба. Добро завдає деколи і шкоди.Але більшість добрих справ повинен робити кожен з нас.

  у мене є товариш, якого звати ілля. він має

світлу голову, є бистрим на розум. ілля дуже чемний хлопчик. він завжди

швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути

гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. ілля

- це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.

      чому ж я пишаюсь

своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього

конкурс з ійської мови. наступного навчального року ілля поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року ілля показав, як важливо

бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи.   я

вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому

пишаюсь!

У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість,  взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність.
  Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.