Підготувати твір на тему мрія виписати пріслiв'я про мрію​

Привіт,світлана. -привіт, соні. як в тебе справи? -в мене добре, а в тебе? -чудово. куди ти йдеш? -я йду на додаткові заняття з ійської мови,а ти? -я йду займатися танцями, ти сильно поспішаєш? -ні, а що? -це добре, я хотіла запросити тебе на день народження, який відбудеться в п'ятницю о 6 годині вечора. ти прийдеш? -так,звісно я прийду. що тобі подарувати? -нічого. -як нічого я так не можу, прийти та не подарувати нічого. - ну тоді придумай сама, я не повинна знати, що ти подаруєш. -ну добре ,тоді я пішла купувати тобі подарунок, до п'ятниці -гаразд, до п'ятниці. бувай -допобачення

Нещодавно ми читали оповідання "федько-халамидник", яке написав володимир винниченко. цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. володимир винниченко розповідає про двох хлопчиків — федька, сина бідного робітника, і толю, дитину заможних батьків. федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусі. проте федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. толя був делікатний, ніжний, сумирний. він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо. одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. толю не покликали, але він все одно пішов. федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. і тут сталося нещастя. федько допоміг толі, і той, як стріла, вилетів на берег. упевнившись у власній безпеці, толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. інші хлопці кинулися до федька й витягли його на берег. коли федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. толя ж підло звалив вину на федька. про те, щоб подякувати своєму рятівникові, толя навіть не подумав. безперечно, федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. ще толя — брехун і негідник. коли федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір федька, забрав чижика. а коли на цвинтарі ховали нещасного федька, толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті. поведінка федька викликає в мене захоплення, а поведінка толі — справжнє обурення. замість того, щоб берегти такого вірного товариша, толя став причиною смерті федька. байдужість толі майже лякає мене