Фонетична транскрипція слова операція морфологічний розбір слова розказував словотворчий розбір мед.працівник

Шашки: гра проходить на дошці розміром 10х10, тому міжнародні шашки називають ще стоклітковими. для нотації чорні поля пронумеровані від 1 до 50, починаючи зверху. на початку гри шашки розташовуються на полях 1-20 (чорні) і 31-50 (білі). першими ходять білі.загальні правила гри дуже схожі на правила російських шашок, однак є три відмінності.правило більшості  — при кількох варіантах побиття гравець зобов'язаний побити максимальну кількість шашок.якщо шашка потрапляє на поле під час побиття, то вона стає тільки з наступного ходу.якщо шашка в процесі побиття пройшла через поле, але була зобов'язана бити далі, зупинившись врешті на полі, то вона залишається простою шашкою. стокліткові шашки з огляду на більший розмір дошки і більшу кількість шашок, а також на специфічні правила, є комбінаційнішими, ніж російські. однак, для того, щоб упіймати одну гравцеві потрібно чотири свої (в російських шашках вистачає трьох, якщо захоплена велика діагональ), що призводить при грі на високому рівні до великої кількості нічиїх.

«софіївка», яку називають «уманським дивом», знахо­диться в стародавньому українському місті умань. напри­кінці xviii ст. за наказом ф. потоцького на берегах річки камінки було закладено чудовий парк. так з’явилася «софіїв­ка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спіль­но природою і людиною, настільки майстерних, що важко виз­начити, кому з цих двох творців належить першість. цей на­прочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. є тут і єлісейські поля, й ійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. кавказька гірка немов переносить нас у сонячну грузію. розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, кас­кади, підземний водяний тунель. скрізь нас зачаровує срібляс­та симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«софіївка» чудова за будь-якої пори року. і тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. і золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу. дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річ­ка камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкида­ними гранітними каменями. біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. а все навкруги було загромадже­не кам’яними брилами, вкритими мохом.