Мiркування про походження назви одного з мiсяцiв

Квітень - бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто - Поминальний тиждень, ПроводиЄвропейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси - Афродіти (за римським варіантом – Венери).Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого - Землю-Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього -радість на душі.

брати рушники (свататися), На вербі груші — нісенітниці, дурниці. золоті верби ростуть - що-небудь пусте,  як чорт до сухої верби –причепитися, прилипнути.  як виросте гарбуз на вербі -ніколи ,  обіцяє на вербі груші -щось нереальне , верба товста, та пуста-погана людина, дівчина,  як калина - гарна ,  червона як калина -вродлива, гожа . Тополя –  символ жінки, її самотності: "Як тополя, стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, покапали сльози..." (Т. Шевченко); "Отак тая чорнобрива плакала, співала... І на диво серед поля тополею стала" (Т. Шевченко    як тополя, що край поля- одинока високий, як тополя, а дурний, як хвасоля –дурницю зробив дівка – як тополя -струнка

Байдики бити, прийти до висновку, замилювати очі, збити з пантелику, гав ловити, жити розкошуючи,крига скресла, бути на видноті, ніде правди діти, камінь на серці( нести́ тяга́р на свої́х пле́чах ), потерпіти фіаско ( сісти маком, піймати облизня ), з чистого листа ( з нового рядка), козел відпущення ( цап-відбувайло), для відводу очей (замилювати очі), дар слова, тягар спогадів, зачепити за живе, поставити мету, жили-були, верзти дурниці.

Ігор у нашій школі став цапом-відбувайлом, кожен намагався зачепити його за живе.
Після довготривалої гаряки, Марія почала верзти якісь дурниці.