Складіть двовірші, римуючи слова: і де я -ідея, за мету-замету, з міни-зміни, з води-зводи, в тих-втих, до волі- доволі, з ради - зради, на русі- в русі, в тому, втому, з риму- зриму, з віт- звіт, не суть- несуть.

1.І де ж ти? І де  я?
Коли приходить на розум ідея.
2.Хотів би взяти ту поїздку за мету
Та побоявся сильного замету
3. І тільки-но вояка "вийшов з міни"
в житті його почались круті зміни
4. Як тільки ми вийшли з води 
у нього відразу ж почалися зводи
5. Він брав ці речі часто в тих.
Але взявши цього разу  він на диво втих.
6.Все нікчемне життя він прагнув лише до волі
І тільки зараз заспокоїв принцип свій доволі
7. Сергія вигнали з шкільної ради
І він це сприйняв як прояв зради
8.Таке часто було на Русі,
Що козаки цілими днями знаходились в русі
9. Хотів би і я побувати в місці  тому
але шкода, що не переборю втому
10. Це прийшло до нас давно із Риму
Коли не  знав ніхто і грамоту всім зриму
11. Краплі дощу ще скочувались з віт
а я ще й досі дописував той звіт
12.Навіть і не в тому суть,
що його зараз вперед ногами несуть.
 Деякі поміняй, бо думаю, не всі норм)

Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.

смотри в объяснении.

Объяснение:

Про міцність народних традицій східне прислів’я оповідає, що старі дерева не гнуться, а сиві ріки не висихають. Пісня є однією із святинь нашого українського народу, його найціннішим духовним скарбом. Здавна Україна славилася піснями, які дбайливо передавалися від покоління до покоління. Пісня ніби цілюще джерело, з якого б скільки не пив, а більше пити хочеться. В українській пісні кохання, ласка, тривога.

Тут трепет материнської душі, світ добра, краси і справедливості. Скільки ж пісень склали люди, аби висловити свою палку любов до краю.

де народилися і живуть. В них оспівується наше минуле, незламність духу, нескореність, сила та слава.

З піснею пов’язані вікові поривання українців до омріяної незалежності, яка в наш час стала реальністю. Саме в пісні поєднане минуле, сучасне та майбутнє рідного народу, його погляди, світобачення і психологія.

Пісня – це характер, могутність, духовна скарбниця народу, це дорогоцінна спадщина, яка дісталась нам від минулих століть. Прекрасні, мелодійні, милозвучні пісні ллються живлющими струмочками, надихають, збагачують та облагороджують. У піснях народ передає з покоління в покоління набутий досвід, культуру і традиції. З їх до люди обмінюються думками, переживаннями, ідеями, висловлюють свої почуття. Пісня – це знаряддя, яке здійснює зв’язок поколінь.

То ж пишаймось і плекаймо кожне слово рідної пісні, передане нам у спадок від наших предків.