Скільки звуків у: мати, береза, рима, брат, ясність, мило, яшма, пюре, ялина, миша, трясовина, нянька, життя, поїзджем, серпень, риба, ранок, ємний, юрба, рюмсати, бренькіт, приємний, навмання.

Мати - 4бук. ,4зв.
-о-о
береза - 6б., 6зв.
-о-о-о
рима- 4б., 4зв.
- о - о
брат - 4б.,4зв.
- - о -
ясність - 7б., 7зв.
=о - = о - =
мило - 4б., 4зв.
- о - о
яшма - 4б., 5зв.
=о - - о
пюре - 4б.,4зв.
= о - о
ялина - 5б.,6зв.
= о - о - о
миша - 4б.,4зв.
- о - о
трясовина - 9б.,9зв.
- = о - о - о - о
нянька - 6б.,5зв.
= о = - о
життя - 5б., 4зв.
- о =: о
поїзд - 5б.,6зв.
- о = о - -
джем - 4б.,3зв.
- о -
серпень - 7б., 6зв.
- о - - о =
риба - 4б., 4зв.
- о - о
ранок - 5б.,5зв.
- о - о -
юрба - 4б., 5зв.
= о - - о
рюмсати - 7б., 7зв.
= о - - о - о
бренькіт - 8б., 7зв.
- - о = = о -
приємний - 8б.,9зв.
- - о = о - - о =
навмання. - 8б., 7зв.
- о - - о =: о

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом