Бо тире заміняє слово є, що стає присудком в цьому вислові
vera141187
21.11.2020
правди та згоди, / Я тоді вічним сном буду спати…”) і глибинній евфонічній мелодійності, як-от: “Був ясний день, веселий, провесняний, / До нас у хату крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків, Що бігли вниз по вулиці нагірній…” (“Мати-невільниця”); “Що ж тільки той ненависті не знає, / Хто цілий вік нікого не любив!” (“Товаришці на спомин”); “Мене любов ненависті навчила…” (“Грішниця”); “Безжалісна музо! Куди ти мене завела? / Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? / Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? / Навіщо ти вирвала в мене слова, що повинні б умерти зі мною?” (“AVE REGINA!”); “Щоб не плакать, я сміялась…”; “Хто моря переплив і спалив кора
Дмитрий74
21.11.2020
Україна схожа на волошкове поле. Вона здається мені ніжною і тендітною, але водночас і дуже сильною. Серця справжніх патріотів хвилювали жовто- блакитні прапори героїчного Майдану. І все-таки сила народу в його єдності, згуртованості та відданості своїй Батьківщині. Ні в кого вже немає сумнівів, хто вони- « Небесна Сотня». Яка справді «душу й тіло положила за нашу свободу». Це ті, хто віддали життя за кожного з нас. З цими смертями «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням. І нехай буде за що казати «Слава Нації!». І нехай не буде кому вслід кричати «Смерть ворогам!»