Твір -мініатюра "пташина ідальня"або " птахам взимку"

зразу пишу придумав сам і нічого списував с других сайті! і це не із реального життя.

          одного разу 4-є класу пропонували зробити годівнички кожному роздали малюнок як зробити годівничку, але кожному дали малюнок різної годівнички.але там було тільки десять з двадцяти восьми учнів  що зробили годівнички.вчителька відмітила їх що тілки вони зробили. коли вони йшли вішати годівнички один з унчнів замітив живого голуба який мерзнув у снігу. всі підбігли до нього, але він навіть не ворухнувся отже вирішили учні він ранений. його забраи до класу і в нього було поранене крило. вони загріли та  посадили його в клітку де було м'якеньке кубельце вода і їжа. через декілька днів рана загоїлась.  тоді учні відпустили його побачили що він полетів на дерево де була його жінка голубиха.і діти все зрозуміли що він упав з дерева. на тих годівничка було багато пташок їли хматки сала зерна та хліба 

дякую за те що ви це прочитали і післи крапки з великої букви

               

 

 

 

Поехала бабка в лес по дрова. вдруг слышит: в болоте хряснуло, в лесу стукнуло — медведь идет. — бабка, бабка, съем я кобылку. — не тронь кобылку, я тебе за это крепушку . — ладно. не тронул медведь кобылку. вот в другой раз поехала бабка по дрова. в болоте хряснуло, в лесу стукнуло — медведь идет. — бабка, бабка, а я съем кобылку. — не ешь, я тебе за это теплушку . — ну ладно. не тронул медведь кобылку. вот в третий раз поехала бабка в лес за дровами. в болоте хряснуло, в лесу стукнуло — медведь уж тут. — бабка, бабка, я съем кобылку. — не ешь, я тебе за это потом байку скажу. — ну ладно же. не тронул медведь кобылку. бабка домой приехала, кобылку во двор поставила, ворота подперла, натопила жарко избу, поужинала да и спать. пришел медведь да в ставень — стук-стук! — бабка, давай посуленное. — что тебе посулено? — а крепушка. — ох-хо-хо, изба у бабушки крепко заперта. медведь лапой — тук-тук-тук! — бабка, давай другое посуленное. — что тебе посулено? — а теплушка. — ох-хо-хо, тепло бабушке на печи сидеть. подождал медведь немножко и опять стучится — тук-тук-тук! — чего тебе? — давай, бабка, третье посуленное. — что тебе посулено? — а потомбайка. — байка-то? потом в лес не едут — дров и так много! так и обманула бабка медведя.

Слово  левада - словникове, пишеться за традиційним принципом. у  слові  криничка пишемо буквосполучення ри в корені, бо так пишеться  більшість  власне  українських  слів  (кришталевий,  тривога,  тримати,  тривати,  бриніти,  кривавий,  гриміти  та  і у  слові  джерельце  діє  правило  повноголосся  в  корені:   -оро-,  -оло-,  -ере-,  -еле-. у  слові  тече  пишемо  е,  бо  при  словотворенні  відбувається  чергування  е-і:   тече  -  протікає,  чекати  -  очікує  та  ін.