Скласти діалог між двома восьмикласниками якиі обнииються вражениями вид сим чудес свиту

-Привіт ,Аню,
- Привіт ,Оксана,
- Чи сподобалась тобі екскурсія
-Так, це було дививижно.
- А, що тобі сподобалось найбільше?
- Найбільще? напевно це Висячі Сади Семіраміди, вони диввижні! А тобіщо сподобалось?
-Мені сподобався Александрійський маяк та статуя Зевса. Вони вразили мене своїми розмірами. Це настільки дивовижно, що  словами передати тяжко. Не дарма  кажуть :" краще один раз побачити , ніж сто раз почути".

Весна, ти даруєш силу духу й бадьорість тілу, ти змушуєш соки підніматися по стовбурах, ти фарбуєш у зелень крони та даруєш голос птахам! Як не любити тебе, коли ти розминаєш стегна й розправляєш крила, наповнюєш рядки натхненням, а голову — думками про найпрекрасніше?! Як же не чекати твого приходу в суворому підвалі зимових буднів, мріючи про соковиту травичку й лагідне сонечко, про дзвінкий капіж та теплі деньки? Як не мріяти про тебе, таку далеку й близьку, бажану незалежно від сезону, що оживає яскравою картинкою в моїй уяві?

Объяснение:

1. Впало покосами літо, пахне у хаті травою. 2. Подивилась, ясно заспівали скрипки. 3. Світали ночі, вечоріли дні. 4. Усе ясно, великого бажання вчитися ти не маєш. 5. Небо зоряне, завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень, морозом земля заклякла, як кістка. 7. Хмара грізно суне, на місто темна тиша опадає в річку. 8. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 9. І чується, десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець не покоївся, весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя милазорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається, чумак розуму набирається