Буд ласка скласти план до тексту шипшина шипшина колись шипшина зростала не кущем, а деревом, як зараз черешня чи яблуня. це вже згодом природа покарала її малим зростом. і ось за віщо. під осінь природа щоразу слала по світу двох своїх гінців. перший за на свято врожаю все живе: звірів, пташок та комах. другий приносив на це свято по одному плодові з усіх-усіх дерев. аж якось зібралося все живе, а гінця з немає. чекають, чекають, а його нема, та й годі. коли нарешті з'являється — увесь подряпаний, одіж пошарпана, аж косинці звисають. усі до нього: — що скоїлося? хто над тобою так позбиткувався? — шипшина, — каже, — не захотіла віддавати плід. ось я й поліз на дерево, щоб самому той плід зірвати. а вона колючками наставилася і ну штрикати зусібіч. ледве з дерева на землю спустився. розсердилася природа на шипшину: — ах ти ж, неслухнянице! я тобі дала найпахучіший цвіт і найрясніший плід, а ти однієї ягідки пошкодувала! чекай же! будеш тепер не струнким деревом лісовим, а кущем придорожнім, щоб кожен, кому заманеться, міг твої плоди зривати, навіть руки вгору не піднімаючи. відтоді так і росте шипшина придорожнім кущем. правда, колючки так і залишилися при ній, бо природа забула їх обламати. але що ті колючки при низькому зрості! ягід вони все одно не вбережуть, якщо хтось захоче їх зірвати.

1. Давнє шипшинове дерево

2. Природа сповіщає про свято осені

3. Подія між шипшиновим деревом та гінцем Природи

4. Покарання Природи для Шипшини

Ознаки весни в неживій природі:
1) Головна ознака весни в неживій природі те, що сонце набагато вище піднімається над горизонтом, ніж взимку.
2) Яскравіше світить і гріє з кожним днем все сильніше. Дні стають довшими.
3) Найбільш помітний ознака настання весни в неживій природі – це танення снігу.
4) Починає танути лід. На річках починається льодохід.
5) Дуже небезпечно ходити по подтаявшему льоду. Не можна затівати ігри на річці під час льодоходу.
6) Коли річки та озера переповнюються водою від розталого снігу, вода заповнює луки, ліси, поля вздовж річки. Це називається водопілля.
7) Від весняного тепла відтане грунт. В ній накопичується багато вологи. Ця волога дуже потрібна рослинам
8) Навесні йде дощ, а не сніг. Недалеко вже й до першої грози.

Ознаки весни в живій природі:
a)у житті птахів з приходом весни: повертаються перелітні птахи будують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят
Подібні зміни стали можливо т. к. Багато птахи харчуються комахами. А з приходом весни комахи вилазять зі своїх укриттів. Птахам стало більше корму. Розтанув лід на річках і озерах, тому повертаються водоплавні птахи

b)у житті звірів: Звірі линяють – змінюють зимову шубку на літню. Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки, бурундуки. У багатьох звірів навесні з'являються дитинчата.

c)На листяних деревах і чагарниках набухають бруньки; з'являються сережки, сріблясті баранці, квіти, потім з'являється листя. У хвойних дерев змінюється колір кори, хвої.
Землю вкриває молода травичка, багато рослини починають цвісти. Зазвичай ранньоквітучі трав'янисті рослини називають підсніжниками.

якщо все коротко написати:
Сонце вище, ніж взимку. Дні стали довшими. На вулиці потеплішало. Небо навесні блакитне, високе. Хмари білі, легкі. Сніг і лід тане. На річках льодохід, повінь. Навесні в різні місяці йде то сніг, то дощ. У травні гримить перша гроза. Грунт відтає, на деревах з'являються бруньки, а потім клейкі листочки. Зацвітають первоцвіти. З'являються комахи. Повертаються перелітні птахи. Лісові звірі виводять потомство.

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.