Складiть дiaлог за шостим висловом. 6. хто говорить- сіє, хто слухає- збирає.

Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.

Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.

Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.

Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.  

Похід мера Кременчука на святкування першого дзвоника до школярів завершився міні-скандалом. Під час виконання Державного гімну України лише керівник міста Микола Глухов співав -- вчителі лише здивовано перешіптувалися. Своє обурення Микола Глухов втілив у конкретні рішення -- на оперативній нараді з керівниками структурних підрозділів міськвиконкому мер дав доручення зобов'язати педагогів знати і співати "Ще не вмерла..."

"Гімн у школах вивчається з першого класу -- це безумовний елемент навчальної програми, -- коментує для "Експресу" заступник начальника управління освіти з питань загальної та середньої освіти Геннадій Москалик. -- Але ніде правди діти -- співають наш гімн вкрай мало. Шкода, але це стосується і педагогів. А саме вони подають приклад дітям. Саме цією логікою і керувався Микола Глухов, коли давав своє доручення. Він став свідком прикрої ситуації, коли під час виконання гімну на святковій "лінійці" у другій міській школі, співало всього лише кілька людей. А вчителі у своїй переважній більшості заспокоювали дітлахів, які теж не знають як поводититися, коли звучить Державний гімн. У мене не виникає жодних сумнівів, що слова гімну знає кожен вчитель, але потрібен ще і якийсь поштовх, аби ці слова проспівати, коли він звучить. От і будемо цей поштовх здійснювати."

Доручення свого мера відразу взялися виконувати. Управління освіти зібрало нараду директорів всіх шкіл міста, на якій оприлюднили думки Миколи Глухова. Керівники шкіл дуже схвально поставилися до порад мера і обіцяли організувати у своїх школах виховні бесіди з педагогами. Рядові ж вчителі теж не протестують проти рішення свого патріотичного курівника міста і лише хвалять його за рішучість.

У телефонній розмові вчитель однієї зі шкіл Кременчука пані Ольга (жінка попросила не називати її прізвища) зізналася, що коли почула слова мера, то їй справді стало соромно. "Почула новину вдома по радіо, і аж почервоніла зі встиду -- розповідає жінка. -- Просто задумалася над власним нейтральним ставленням до Державного гімну. Коли стоїш на лінійці, звучать перші акорди гімну хочеться затягнути й слова -- але дивишся довкола -- всі мовчать. Якось і у собі придушуєш прагнення співати. Чомусь у нас вважається, що співати гімн це соромно. Але ж насправді повинно бути все навпаки! І якщо прості люди справді можуть мовчати, то ми, педагоги, просто таки зобов'язані співати -- адже з нас беруть приклад діти! Ми повинні їм прищепити патріотизм і повагу до націанальних символів ще у дитинстві!"

"Наш мер славиться патріотизмом, це людина зі справді щирими почуттями до рідної держави, -- продовжує Геннадій Москалик. -- І звісно ж він знає слова не лише Державного гімну, а й багато народних пісень. Він робить багато кроків для просування українського у Кременчуці, тому ще одне рішення в цьому ж руслі не здивувало. Ми думаємо, що багато уваги приділятимемо не лише педагогам, але й дітлахам. Всі повинні знати і співати гімн. У одній з наших шкіл навчається дівчинка зі Швеції -- то навіть вона знає слова гімну. Інші обов'язково братимуть з неї приклад!"