Скласти текст міркуваня про те шо кожен має доступ до знань

Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум,
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
- Дитина має право на освіту
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, шо мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким з дитинства мрієш буть.

Відповідь:

Прислівя:

Робить, як чорний ВІЛ

Працюй як КОНЯКА, а їж, як СОБАКА

Робота не ВОВК, а ліс не втиче

Печені ГОЛУБИ не летять до губи

Щоб РИБУ зїсти, потрібно у воду лізти!

Приказки:

Іде, як КОРОВІ сідло

Лякає МИША КИЦЬКУ, а сама і з нори не вилазить

В людя Ілля, а в дома СВИННЯ

Сів, як РАК на мілкому

Його й МУХА крилоб вбє

Загадки:

Один БАРАНЕЦЬ, пасе тисячу ОВЕЦЬ

Є на світі КІНЬ — всьому світу не вдержати

Сам чорен, та не ВОРОН, є роги, та не БИК, шість ніг без копит

Скільки кроків зробить ГОРОБЕЦЬ за сім років?

Сірий, ікластий, хоче ВІВЦЮ вкрасти

Пояснення:

Старався! Удачі

На крутому березі Дністра стоїть невелике село Берізки. У тих Берізках і живе учень п’ятого класу Роман Курочка. Хлопець він на вигляд не дуже показний: невисокий, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі.

Роман був найменшим у класі. Вийдуть учні на фізкультуру, вишикуються в одну лінію, плече до плеча, то Курочка найостанніший. А коли йдуть строєм, Микола Перегуда, що був у класі найвищим, озирнеться та насмішкувато й кине:

— Ей, Романе, ноги вище піднімай!

І весь клас так і зайдеться сміхом.

Узагалі той Перегуда не давав бідному Курочці спокою. Високий, здоровий, він, бувало, штовхне хлопця в плече:

— Ти, Романе, навіть не курочка, а справжнісіньке курча.

Роман мовчки зносив ті глузування Перегуди. Та й що міг сказати, коли на зріст він був якраз тому під руки. Тільки одного разу не втерпів, стиснув кулаки і тремтливим голосом сказав:

— Ну почекай, ми ще з тобою поквитаємось…

— і, певно, в ту хвилину Романові дуже хотілося бути більшим і сильнішим за Перегуду.

Жили Роман з матір’ю на березі Дністра. Невелика їхня хата у садочку стояла над дорогою, а кінець городу спускався до самісінької води. І влітку, поки мати працює в колгоспі, хлопець усе біля річки: то рибу ловить, то ятери сушить, то весло струже або смолить свою плоскодонку. А то збере цілу ватагу таких хлопців, як сам, та все проводить з ними змагання.

І тут Роман виявився таким майстром, що випередити його ніхто не міг. Він так спритно вимахував руками і перебирав у воді ногами, що й справді був схожий на прудку рибину .