Осiннiй дощ 5-7 речень про как грусто что пошол дощ (плохие категории-например пiшол дощ теперь мы не пiйдемо гуляте, как-то так)

Осінь по-своєму прекрасна пора року, але інколи ми починаємо думати зовсім по-іншому. Після літа яке було сповнене лише хорошими емоціями, купою вільного часу та найголовніше теплим сонечком дуже важко пристосуватися до кардинальних змін. Початок осені порадував мене гарною погодою, але нажаль через декілька днів у місті почались дощі. Звичайно добре коли після жарких днів пройде теплий літній дощ і на вулицях знов буде чим дихати. Так думала і я але після декількох днів поганої погоди мені так не здавалось. Доводиться одягати плащі, брати з собою парасольки та й взагалі після дощу стає холодніше тож треба одягатися тепліше. Гуляти з друзями та й взагалі гуляти надворі зовсім не хочеться. Дуже сумно, що так швидко перериваються теплі дні і починається традиційна осіння погода. Але попри все я вважаю, що треба перечекати час дощів і насолодитись червоно-жовтими кольорами осені.

Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

Український - хвилястою лінією (означення)

Свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

упродовж віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

 

Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

 

Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,  ускладнене дієприслівниковим зворотом.

 

Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

 

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)

 

Відзначте мою відподь кращою, я старався 

Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

Український - хвилястою лінією (означення)

Свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

упродовж віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

 

Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

 

Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,  ускладнене дієприслівниковим зворотом.

 

Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

 

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)

 

Відзначте мою відподь кращою, я старався