Текст росповідь про прочитану книшку

Фенімор Купер "Останній із Могікан" 
Я прочитав роман Джеймса Фенімора Купера "Останній із Могікан". Мені сподобалась цікава дія цього роману. Незліченні перешкоди на шляху героїв, але, немає випробувань, перед якими скорилася б їх воля. Повні здорової та мужньої любові до життя, вони не знають безвихідних ситуацій, вміють вчасно прийняти відважні рішення, відкриваючи дорогу до врятування та перемоги.
Герої роману безкорисні та відважні. Своєю творчість Купер виспівує мужність вільної, чесної людини, яка сміливо дивиться в обличчя життю. 

Всеволод Нестайко "В країні сонячних зайчиків"
Нещодавно я прочитала книжку В. Нестайка "В країні сонячних зайчиків". Мені ця книжка дуже сподобалась. В ній розповідається про чарівну країну Сонячних зайчиків. Це гарна країна. В ній живуть Сонячні зайчики, які допомагають людям. Також в цій книжці розповідається про хлопчика Веснянку і його незвичайні пригоди. Цей хлопчик, за до Сонячних і Місячних зайчиків,звільнив свою країну Ластовинію від хуліганців і жахливого пана Морока. І в країні Ластовинії всі жили щасливо. 

Вільям Шекспір "Ромео і Джульєта"
Це одна із тих книжок, які я читала з великим задоволенням. На мою думку, це найкращий твір Шекспіра -видатного письменника світової літератури. Цей твір про нещасливе, але велике кохання Ромео та Джульєти, якому завадили їх батьки.Родини Монтеллі та Капулетті ворогують ще з давніх часів. Ця безглузда, іноді смішна, боротьба призвела до загибелі закоханих дітей. Їхнє кохання було найпрекраснішим та найщирішим. Ромео та Джульєта залишились вірними один одному навіть на межі смерті.

Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"
Я дуже люблю читати фантастичні твори. Вони збуджують уяву, фантазію. Я вірю, що духовні вічні істини зможуть вижити серед нових технічних надбань. Я хвилююсь, коли бачу, до яких розмірів може вирости телеманія, яка з'явилася у деяких моїх сучасників. Єдине, що може пробудити людину від вічного телесеансу - книги.
Коли людина припиняє читати, вона перестає чути живі голоси природи, сприймати красу весняного ранку. Я дуже люблю книги, знаю не лише на словах, як вони допомагають триматись у будь-якій ситуації, зберегати в собі людяність.

Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Наприклад, я взнав від Миколки, що не тільки, мабуть, люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм, напевне, теж кортить побути разом.

Може, комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди

виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).

Объяснение:

Цього року переддень Різдва був особливим. Всі дороги, дахи будинків, дерева побіліли від іскристого снігу, що покрив почорнілу землю густою ковдрою. На засіяному зірками нічному небі плив яскравий місяць і освітлював Чумацький Шлях. Усе наче завмерло, наче було приспане лапатим снігом. Лише де-не-де маленькі схвильовані діти колядували, несучи усмішки в кожну оселю. Зворушені слухачі щедро обдаровували колядників, і ті радо прямували до інших хат.

Объяснение:

Дієприкметники: почорнілу, засіяному, приспане, схвильовані, зворушений