Скласти розповідь про пораненого лелеку 3 клас

Восени, коли вся природа готувалась до зими, лелеки відлітали у вирій.Один лелека відстав від зграї.Тому, що в нього було поранене крило. Та одного ранку діти помітили його і принесли додому.Оленка та Юрко назвали лелеку Яша. Діти доглядали,готували його та вилікували поранене крило Яші. Діти врятували його. Яша подружився з домашніми птахами дітей. Він звикнув до людей. Та дні минали і коли знов настала осінь Яша полетів разом з зграєю у вирій.Діти дуже прив'язалися до лелеки та інколи сумно дивляться в небо і думають чи не летить там їхній Яша.

гарний-хоч картину малюй,хоч з лиця воду пий;    безліч-хоч греблю гати;    сумний-мов у воду опущений;    щезнути-як скрізь землю провалитися;      дивитися-не спускати очей,їсти очима;      злякатися-взятися страхом,душа завмерла,кров у жилах завмерла;     загордитися-задерти носа;     утекти-дати драла,накивати п"ятами,дати ногам волю;     сміятися-сушити зуби;    перестаратися-передати куті меду;      замовкнути-прикусити язика,ні пари з уст,набрати в рот води;     переляканий-як з хреста знятий;     мало-як кіт наплакав,моі заячий хвіст;      дрібний-як макове зерно;       бути першим-грати першу скрипку;     дуже далеко-на край світу.

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.