Хліб-це святиня.його потрібно берегти.скласти текст міркування

Хліб... 

Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб. 

Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь. 

Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. 

І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя. 

Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. 

Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним. 

Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб: 

Як їсте ви паляниці, 

Калачі смачні їсте,— 

Не забудьте уклонитись 

Хліборобові за це! 

ЯК ЛИСТОПАД ДЕРЕВ НЕ ОБТРУСИТЬ – ДОВГА ЗИМА БУТИ МУСИТЬ 
6 листопада – 190 років тому народився Щоголів Яків Іванович (1823-1898), поет. Народився у м. Охтирка, нині Сумщина, у родині збіднілої козацької старшини, освіту здобув у Харківському ун-ті, де великий вплив на формування його світоглядності мали видатні вчені М. Костомаров, А. Метлинський, І. Срезневський. У творах відображав історичне минуле України – Запорозьку Січ, Козаччину – «Іде козак, іде чумак», «Неволя», «Хоче мене мати нелюбу оддати» і ін., у багатьох віршах змалював народні вірування у відьом, вовкулаків: «Лоскотарочка», «Завірюха», описував красу української природи: «Літні..

     Скласти художній опис пенала пропоную так:

     Щодня до школи я приходжу з пеналом. Пенал – це мій справжній помічник у щоденному житті. Він в мене досить великий. Пенал має квадратну форму та помаранчевий колір. Він вміщує в себе чимало корисних речей: ручки, коректор, циркуль, кольорові олівці. Всі ці речі неабияк допомагають мені під час навчання.

     Пенал – необхідна річ у школі. Одного разу я випадково забув його вдома. Без мого вірного помічника я відчував себе як без рук. Я змушений був на кожному уроці просити у однокласників то ручку, то лінійку. Це дуже незручно. Отже, мій великий помаранчевий пенал – корисний предмет школяра на кожен день.