Розподіліть пари слів на групи за особливостями чергування: а) [о], [е] з [і]; б) [о], [е] з 0 (нулем звука); в) [е] з [о] після шиплячих та [й]; г) найдавніші чергування. день—дня, стіл—стола, чоло—чільний, клонитися—кланятися, гребти—загрібати, сон—сну, молоток—молотка, кінь—коня, віз—воза, чотири—четвертий, знаємо—знайо- мий, гайок—гаєчок, піч— печі, слово—слів, лізти—лазити, вінок—вити, трясти—трусити, пшоно—пшениця, мішок— мішечок, вогонь—вогню, квітка—квіток, хід—ходу, поріг— порога, шість—шести, летіти—літати, збирати—брати.

День—дня( е з 0), стіл—стола( і -о), чоло—чільний(о-і), клонитися—кланятися(о -а), гребти—загрібати(е - і), сон—сну(о з нулем), молоток—молотка( о з нулем), кінь—коня(і -о), віз—воза( і-о), чотири—четвертий(о -е), знаємо—знайомий(найдавніші), гайок—гаєчок(найдавніші), піч— печі ( і-е), слово—слів(о-і), лізти—лазити(і-а), вінок—вити(найдавніші), трясти—трусити(найдавніші), пшоно—пшениця(найдавніші), мішок— мішечок(о-е), вогонь—вогню( о з нулем), квітка—квіток(найдавніші), хід—ходу(і-о), поріг— порога(і-о), шість—шести(і-е), летіти—літати(е-і), збирати—брати(найдавніші)

1. Дорогою додому.

2.Маленькі помічники.

3.Вдячна бабуся.

              Був теплий сонячний день. Марічка і Степанко поверталися зі школи. Дорога додому пролягала повз обійстя  бабусі Марії.Крізь фіртку діти побачили стареньку, яка поралася на городі. Рухи її були повільними, кволими і діти зрозуміли, що бабця нездужає: у неї болить спина.

              Рішення про до було прийнято Марічкою і Степанком майже одночасно - у бабусі Марії не було рідних. Діти наввипередки кинулися на город.

Скоренько визбирали і поносили в комору огірки, Степанко сходив за водою до криниці, а Марічка погодувала курей.

               Бабуся була розчулена вчинком дітей. Вона красно їм подякувала та пригостила смачними яблуками. Діти поверталися додому щасливими.

Описати поняття “щастя” неможливо, можна описати відчуття, почуття, стан. Відчуття щастя може виражатися ледь помітно, коли подивишся в очі людини, а вони випромінюють радість, захват. Або ж “відверте” щастя, коли людина здатна полетіти, злетіти до хмар, обійняти всю землю. Буває щастя, коли одержав те, чого давно бажав. А буває, коли побачив захід неймовірних фарб або веселку в півнеба.

 

Наскільки багатий внутрішній мир людини, настільки й різноманітно відчуття щастя. 
Щастя повинне бути об’ємним. Якщо воно стосується тебе одним боком, то іншим з’єднує тебе з тим, що викличе радість.