Написати рекламний текст про зоопарк​

зоопарки — отличное место для отдыха и получения позитивных эмоций. если это, конечно, не закуток с замученными зверями в каком-нибудь гадюкино. и зоопаркам приходится бороться за посетителей с гораздо более раскрученными развлечениями. конкуренты у них — не другие зоопарки (много ли вы знаете городов, где зоопарков больше, чем один), а телевидение, кинотеатры, компьютерные игры и интернет.

чтобы выжить в такой среде, многие зоопарки обращаются в рекламные агентства, а те, в свою очередь, предлагают им коммуникационные решения, мимо которых невозможно пройти. животные безумно фотогеничны и фактурны. и эта же самая фактура позволяет находить множество прелюбопытных решений для принтов и партизанки.

посещение зоопарка — это всегда событие, которое дарит много эмоций. увидеть животных, которых вы могли видеть только на фотографиях, захватывает дух. я люблю всех животных. в первую очередь я иду, чтобы увидеть жирафа, так как это действительно интересно наблюдать за ним. я стараюсь дать ему немного хлеба и прикоснуться к нему. но мне не всегда везет. мне нравится наблюдать за пингвинами. эти существа настолько смешные, что вы никогда не устанете наблюдать за ними. мне нравятся змеи. может показаться, что это слишком скучно смотреть на молчаливое и обычно не движущееся животное, но меня завораживает их спокойствие. чего я каждый раз жду, так это увидеть белых медведей. если мне везет, я смотрю на больших медведей и их малышей. и это то, что мне нравится. мне нравится наблюдать, как они играют, кушают, и заботятся друг о друге

источник:

© lizasenglish.ru

"хоча життя і не перев'язане красивою стрічкою, але все одно воно - подарунок". життя - це дійсно подарунок, але дуже часто ми цим подарунком буваємо незадоволені, скаржачись на те, що він міг би бути набагато краще.

менi дуже подобається вислів «смак життя». останнім часом його дуже часто пов'язують з наявністю матеріальних благ, але я впевнена, що смак життя може відчувати абсолютно кожен, незалежно від кількості грошей у гаманці. адже краса заходу сонця, залитого сонцем саду, співу птахів, дитячого сміху однакова як для багатія, так і для жебрака. просто потрібно все це побачити, відчути й усвідомити, наскільки прекрасне саме життя. потрібно цінувати кожну його мить.вражаюче, але найчастіше люди починають розуміти цінність життя, опинившись на краю смерті. то невже це необхідна умова для того, щоб зрозуміти, як це чудово, що ти живеш? невже обов'язково відчути подих смерті, щоб почати любити життя просто за те, що вона в тебе є? так, життя не складається з одних тільки світлих моментів. бувають в ній і темні дні. але, врешті-решт, саме ви є художником і тільки від вас залежить, яких фарб буде більше на полотні вашого життя.

ріс на центральній алеї міста каштан. задумливо дивився на машини, що проїжджають поряд, привітно усміхався перехожим, легенько кивав важкими гілками дітям, які пробігали біля нього, ніби запрошуючи до розмови. він ніжно всміхався сонечку, дякував йому за золоті промені.  звідкись налетів грайливий вітерець, заплутався у побурілому каштановому листі, злегка доторкнувся до гілок — і тротуаром почали вибрикувати блискучі, ще вологі від шкаралупи каштани. їх тут же підхоплювали пішоходи, ніжно їм усміхалися, пестили їх руками і ховали до кишень, у сумки чи просто несли на розкритих долонях, милуючись карими красенями.  каштан ще не вилупився зі своєї темно-зеленої долівки, вкритої густими гострими колючками. шкаралупка лише тріснула посередині, і звідти лукаво посміхався кароокий каштан