Как правильно на украйнськи пишется слово спізнишься

Я думаю що так спізнишся

Правильно буде спізнишся

Жив собі маленький жолудь на прізвисько малий. він був найменший з усіх жолудів на своєму дереві, і тому всі більші жолуді кепкували над ним, що його дуже легко розчавити. і от одного разу, коли великі жолуді зібралися та знову стали кепкувати над малим, йому стало дуже сумно, він образився і розплакався. а тут якраз прийшли злі хлопці-бешкетники і почали рвати і чавити жолудів. великі жолуді злякалися і закричали: «і! » маленький жолудь почувши це відразу прибіг, хлопці побачили його і стали чавити, але так і не змогли це зробити. тоді хлопці подумали, що цей жолудь напевне зачарований, злякались і порозбігались. а всі великі жолуді підбігли до малого, почали його підкидувати вгору і красно дякувати за те, що врятував їх від бешкетників! а після цього всі маленького жолудя почали шанувати і ніхто більше його не ображав.

Чотири десятиліття хіт івасюка співають з великої сцени, на весіллях, у дружніх компані слова “ти признайся мені, звідки в тебе ті чари” знають всі – від чернівців до далекої камчатки. саме від чернівців. адже 13 вересня 1970 року звідси у світи полинула ця пісня. 21-річний студент чернівецького медичного інституту володя івасюк виконав свою “руту” в прямому ефірі відомої колись телепрограми “камертон хорошого настрою”, що на всю україну транслювалася з театральної площі столиці буковини. а вже незабаром на цього молодого хлопця звалилася всесоюзна учора, 12 вересня, на театральній площі у чернівцях знову звучала “червона рута”. свято української пісні, до 40-річчя нев’янучого шлягера, зібрало молодих місцевих виконавців, поетів, друзів та родину композитора, очевидців тієї пам’ятної події. 13 вересня 1970-го ця площа була такою ж людною. жителі чернівців зупинялися, проходячи повз. і саме вони були першими свідками народження нині всіма улюбленої пісні. з точки зору музики, «червона рута» – абсолютно звичайна пісня: слова, що легко запам’ятовуються, проста мелодія. але, тим не менше, володимир івасюк три роки присвятив роботі над нею. розпочалося ж все зі збірника коломийок відомого українського фольклориста та етнографа володимира гнатюка. івасюку було 18 років, коли у великій батьківській бібліотеці він знайшов цю книгу, а в ній - незвичну назву квітки – черлена рута… - це був 1967 рік. і, власне, з цього часу розпочинається робота композитора над піснею, - розповідає «вз» наталія мороз, головний зберігач фондів чернівецького обласного меморіального музею володимира івасюка. – володя зацікавився незвичною назвою, але нічого більше про це не знав. а в 1969 році разом із батьком, письменником михайлом івасюком, поїхав у фольклорну експедицію в село розтоки путильського району чернівецької області. там від місцевих гуцулів почув легенду про таємничу квітку. за нею, рута рідко квітне червоним цвітом – в ніч на івана купала, та й то на коротку мить. але дівчині, якій пощастить знайти й зірвати ці чарівні пелюстки, випадає щастя своєю вродою зачарувати хлопця. івасюк довго шліфував свій текст, переробляв, дописував. з перших варіантів пісні зберігся ось такий: