Твір -опис зовнішності української дівчини у художньому стилі

Одного разу на зупинці автобусу я побачив літню жінку з дівчинкою років шести. Мабуть, то були бабуся та онука. Ця дівчинка чомусь привернула мою увагу, тож я почав роздивлятися її.
Дівчинка була струнка й тоненька. Вона стояла, схрестивши ніжки, та тримала бабусю під руку. Її довге та густе каштанове волосся, зав’язане у два «хвостика», спадали нижче пліч. Дівчинка роздивлялась навкруги своїми великими карими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, автобуса вони з бабусею чекали вже довгенько. Незважаючи на це, у погляді дівчинки відчувався непідробний інтерес до всього, що коїлося навкруги. Дівча повертало свою акуратну голівку в усі боки, роздивляючись людей на зупинці, автомобілі, що проїжджають повз, вивіски магазинів, голубів, що проходжали поважно трохи поодаль. Потім вона поверталася до бабусі й обличчя її ставало не по-дитячому серйозним. Дівчинка гладила бабусину руку та починала виглядати на дорогу.
Дівчинці дуже пасувало її просте літнє платтячко світло-жовтого кольору та легкі сандалії, в них вона була схожа на красиву ляльку щойно з магазину. Раптом вона радісно гукнула дзвінким голосом: «Бабуся, а от і наш автобус!» і з широкою посмішкою на обличчі потягла бабусю за собою.
Я чомусь посміхнувся, побачивши радісне та спокійне обличчя темноволосої дівчинки, що виглядала з вікна автобуса, який від’їжджав від зупинки.

Подорожі — це сама захоплива річ у світі. Перш за все, вони дозволяють нам пізнавати світ, а також побачити різні країни, дослідити їх культуру і традиції. Більш того, ми збагачуємо знання про життя в цілому, а також про нас самих зокрема. Подорожі також дають нам можливість познайомитися з новими цікавими людьми, вчити нові мови й розвивати наші здібності. Тому я намагаюся подорожувати якомога частіше.

Краща подорож в моєму житті була у Франції. І хоча це було два роки тому, я все ще згадую цей чудовий час з величезним задоволенням. Я їздила з двома друзями та це було дійсно правильне рішення, тому що ми подорожували на автобусі й поїздка зайняла багато часу. В дорозі ми грали в карти, співали пісні і весь час жартували. По приїзду ми зареєструвалися в готелі неподалік від центру. Ми були виснажені, але в хорошому настрої.

Перший день в Парижі був відмінний. Це був автобусний тур під назвою Open Tour. Ми сіли в автобус на найближчій зупинці. Було чудово, що автобус зупинявся у всіх пам'яток, тому ми могли вийти і прогулятися по найвідоміших місцях. Ми зробили тисячі фотографій Ейфелевої вежі, Лувру, Тріумфальної арки та інших пам'ятників. Ми були вражені кількістю туристів і красою місць, які ми відвідали. Ми провели ще 4 дні в Парижі, але в цей перший день наші враження були просто захопливими.

У наступні дні ми відвідали багато музеїв, і у нас було небагато часу на походи по магазинах, щоб купити сувеніри. В останній вечір ми вирушили на невелику екскурсію на кораблі. Знаходитися на борту і побачити всі визначні пам'ятки знову було так чудово, як ніби вони прощалися з нами.

Отже, ми відмінно провели час, і я сподіваюся одного разу повернутися в Париж, щоб отримати ті ж чудові емоції.

Объяснение:

Моя руканікому і ніколи ні кривди, ні біди не принесе (повторювальний сполучник ні). Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (однорідні додатки, поєднані інтонацією). Чи то жарт напівзабутий, чи одна із небилиць - Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись(повторювальна частка чи). Він у шапці-невидимці Мандрував собі щодня по дорозі, по стежинці, по заметах навмання (однорідні обставини місця). Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя, в культуру, мистецтво та літературу (однорідні підмети; однорідні додатки). Теє слово всім давало то розвагу, то пораду (повторювальний сполучник то). Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що  тоюі красу одкрили, і моря   голубий розгойданий прибій (повторювальний споучник і). Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим, білим, сніговим шаром (однорідні означення). Лукаш слухав, і мріяв, і складав ту незнану синьозору пісню (повторювальний сполучник і).