Моє улюблене хобі? скласти два речення.

Моє улюблене хоббі це танці. Адже це так цікаво і чудово.

Объяснение:

Мені подобається телепередача «Україна має талант». Вона налічує вже декілька сезонів.

Це велике шоу. Знайомі ведучі цікаво коментують виступи. Багато обдарованих людей показують свої неймовірні можливості. Досягли вони їх важкою працею та наполегливістю. Деякі виступи особливо зачаровують своєю неповторністю і талановитістю, змушують переживати та вболівати. Також досхочу можна насміятися, коли посередні учасники вважають себе незвичайними.

В Україні багато талановитих людей. І їхні виступи захоплюють глядачів

Моя улюблена телепередача “Що? Де? Коли?”. Я почав дивитися її ще коли мені було років десять. Звичайно, тоді я не розумів багатьох складних запитань, але сама атмосфера гри — напружена й красива — запам’яталася мені саме в цьому віці. Багато що змінилося в передачі “Що? Де? Коли?”, постарішали ті, хто грав із самого її початку, але головне лишилося: ігрове поле, поділене на сектори, дзиґа, шість гравців, які цілу годину будуть вражати телеглядачів своїм інтелектом.Засновник гри “Що? Де? Коли?” Володимир Ворошилов, нині покійний, був людиною насправді творчою, наділеною неабияким смаком. Саме завдяки йому гра отримала потужний імпульс для подальшого розвитку. Адже Володимир Ворошилов вигадав усе те, що ми в цілому називаємо “Що? Де? Коди?” . Сьогодні ця гра популярна не лише на території колишнього СРСР, а й у багатьох країнах далекого зарубіжжя. Цікавість до “Що? Де? Коли?” рік у рік зрос­тає, розширюється коло телеглядачів, зазнає змін склад гравців у студії, яких недаремно звуть знавцями.Яких тільки запитань не буває під час гри. Кожне з них складне й потребує не лише величезного запасу знань, а й уміння мислити швидко й оригінально. Якщо мені вдається відгадати хоча б одне із запитань, я вже пишаюся собою. У мене викликають захват ці молоді й не дуже молоді люди — майстри гри “Що? Де? Коли?”. Проти них спря­мовані найкращі телеглядацькі сили, але знавці все одно раз у раз виходять переможцями. Питання, за кого вболівати під час “Що? Де? Коли?”, в мене просто не виникає: звичайно ж, за знавців.Понад два десятиліття налічує історія гри “Що? Де? Коли?”. Мені здається, що ця гра матиме продовження ще принаймні протягом такого ж часу, а то й більше.Дійсно, ця гра просто не може бути нецікавою, адже питання телеглядачів і відповіді знавців ніколи не повто­рюються.Якщо б мене запитали: “Чи хотів би ти бути знавцем?”, я б щиро відповів, що ні. Мені хочеться залишатися вдячним телеглядачем, який із завмиранням серця слідкує за перебігом непростого двобою. Так, лунає гонг, і почи­нається наступний раунд у безкінечному ланцюжку запитань і відповідей.