Як я розумію цей вислів "заговори, щоб я тебе побачив"

Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. Недаремно один мудрий філософ сказав: ”Заговори, щоб я тебе побачив. ” Вислів віками не втрачає своєї актуальності. Адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як послуговується жестами, емоціями – залежить рівень його освіченості і культури.
Виховану людину завжди вирізняє ввічливість, привітність, доброзичливість, тактовність, стриманість, повага до співрозмовника, здатність до співчуття та розуміння оточуючих. І особливу роль у цьому відіграє слово: вчасне, доречне, вагоме, переконливе.
Вміння володіти словом – велика майстерність.
Не секрет, що не завжди на належному рівні ведуться ділові переговори, виступи перед співробітниками чи незнайомою аудиторією. І, на жаль, частково огріхи припадають на невдало підібрані й сказані слова. Наприклад, доповідачі, лектори у своїх виступах часто вживають російські слова в українському варіанті або ж навпаки, тобто калькують їх. Насичують свою мову просторіччям, територіальними діалектами, нехтуютьвимовою, а іноді й роблять це навмисне, мовляв, для” кращого ефекту”, але досягається зворотній.
Часто можна почути, як через мовознавчу некомпетентність порушується граматична й лексична структура слів. Нерідко виступаючі говорять:
лєкція (замість) лекція
тєма (замість) тема
проблєма ( замість) проблема
навєрно ( замість) мабуть
канечно, конєшно ( замість) звичайно
невздовзі ( замість) невдовзі
пойнятно ( замість) зрозуміло
поощряє ( замість) заохочує
Европа ( замість) Європа
сольоний ( замість) солоний
тута ( замість) тут
Не завжди розрізняється й логічна структура слів. Наприклад будь ласка звертаються з проханням) , шкода (про жалість, втрати, збитки) і шкода ( даремно, не варто) .
Трапляється, що не точно коментується значення і вживання паронімів. Наприклад: відігравати ( роль) , грати (на чомусь) і грати (конструкція) .
Іноді мовці у виступах використовують книжні слова, різні граматичні звороти, маловідому термінологію. Така мова не сприймається слухачами, стомлює їх, створює дискомфорт є свідчить про низький рівень виступаючого.
Бувають випадки, коли доповідач чи лектор нав’язливо звертається до слухачів: “Вам зрозуміло? ”, “Вам ясно? ”. Запитання такого типу свідчать, що виступаючий недооцінює слухачів і цим ображає їх.
Отже, аби не траплялося подібних ситуацій, потрібно скористатися загальноприйнятими нормами ділового етикету.
Мова виступу, доповіді, лекції має бути бездоганною, простою, зрозумілою широкому колу слухачів. Слід уникати іншомовних слів, якщо є українські відповідники; сполучників типу: тому що; через те, що; у зв’язку з тим, що; враховуючи те, що; з огляду того, що; зважаючи на те, що; так, як; про те, що і т. д.
Важливим є також правильне й доречне використання вставних слів і виразів, обережне послуговування крилатими словами та іншими фразеологізмами. Тут треба враховувати професіональний і віковий контингент слухачів.
Для ефективності ділових взаємин варто зорієнтуватися не лише в собі, а й в тих, хто оточує, виробити свою манеру спілкування. Спілкуючись, треба триматися скромно й впевнено. Належить подбати й про атмосферу приязності, товариськості, вільного й рівноправного обміну думками. Необхідно передбачати і враховувати реакцію слухачів.
Доповідач повинен говорити чітко, переконливо, не поспішаючи, в ході мовленнязмінювати інтонацію, щоб мова не була монотонною. Буває й так, що спілкуючись, співрозмовники не завжди розуміють один одного. Не слід забувати, що в будь-якій ситуації можна дійти згоди. Запорукою успіху в цьому є взаємодовір'я.
Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету.

Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.

– Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.

– Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.

– Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо

Виявляти милосердя.

– Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.

– Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів.

Я вважаю, що кожна людина мріє стати успішною. Хоча можливо, багато хто не визнає цього бажання. Мріяти про успіх, цілком нормальне і навіть хороше бажання.

Адже люди, які досягли успіху, живуть яскравим і насиченим життям. Вони можуть собі та близьким ні в чому не відмовляти. Успішних людей всі поважають і цінують. І ще цікаво, багато хто готовий до таким людям в різних ситуаціях. Успішні люди манять до себе.

Як ми звикли припускати, успішні люди обов’язково повинні заробляти великі гроші.

Часто успішними ми називаємо тих людей, які мають високий соціальний статус. Люди, які домоглися високих посад, вважаються успішними.

До успішних людей відносяться керівники організацій, відомі юристи та політики. Також до них відносять різних творчих людей.

Я вважаю, що успішна людина має бути задоволена власним життям. Людина повинна любити справу, якою займається. І неважливо відомий він чи ні, багато чи мало у нього грошей. Якщо людина не буде задоволеним своїм життям, вона не буде щасливою і повністю успішною.

Успіху потрібно домагатися хорошими справами.

Яким чином можна добитися успіху в цьому житті? Щоб стати успішною людиною в першу чергу потрібно мати сильний і вольовий характер. Це особи, які ставлять перед собою різні цілі та завдання. І обов’язково їх досягають. Люди, які захоплюються спортом і ведуть здоровий іб життя, мають сильний характер.

На жаль, слабохарактерні люди рідко досягають успіху. Також стати успішним часом допомагає випадок. Але як то кажуть, це справа везіння.

Я вважаю, що кожна людина, котра домоглася визнання і поваги на роботі, може вважатися успішною. Ще до таких людей можна прирівняти тих, хто здатний забезпечити себе і свою сім’ю.

Поруч зі мною живе багато успішних людей. В першу чергу до них я хочу віднести своїх улюблених батьків. Вони побудували будинок, виховують своїх дітей і повністю їх забезпечують. До того ж моя мама працює вчителем початкових класів. Її дуже люблять учні. Вона для них друга мама. Батьки школярів теж її поважають. Мій тато хірург. Він врятував багато життів, він завжди допомагає людям.

Як їх не вважати успішними. Адже вони шановані й улюблені в суспільстві, і в родині. А що ще потрібно людині для щастя? Любов близьких. А вона у них є.