Придумайте план іноді вона не жувала, а лежала, підібгавши ноги, і, вгледівши кривдників, одверталася чи навіть заплющувала очі й удавала, що спить. тоді навіть найвправнішим передражнювачам не вдавалося витягнути з неї ні звуку. хлопці, розсердившися на таку неувагу, кричали: «манька! манька! » — і показували язики. почувши своє ім'я, тварина трохи здригалась і швидко обдивлялася весь гурт, а далі знов заплющувала очі й усі подальші спроби викликати її зацікавленість зневажала. увечері, у постелі, я уявляв козу саму обіч дороги в місячному сяйві і в цілковитій тиші. я розумів, що в неї десь має бути хазяїн, який забирає її на ніч додому, — та все одно серце мені щеміло. і ось одного такого вечора я вирішив визволити козу з рабства. коли до мене зайшли друзі, щоб разом іти на річку, план визволення кози був уже готовий. пройшовши з усіма півдороги, я сказав, що забув удома надувний рятівний круг, без якого мені купатися не дозволялося. при свідках я одв'язувати козу не хотів, боячись, що цей мій душевний порух викличе кепкування товаришів. я побіг додому, вхопив свій рятівний круг і пішов назад, наперед тішачись і вимальовуючи в уяві вдячні погляди приреченої на постійне кружляння навколо свого кілочка безсловесної тварини. вона і уявити не могла, яка приємна несподіванка на неї чекає. коза не змінила своєї набутої життєвим досвідом поведінки і тоді, коли я підійшов . тепер я розумію: вона була набагато хитріша за мене й не така вже зобиджена долею, як уявлялося мені — довірливому й наївному. підтримуючи однією рукою круг, щоб він не зсунувся, я другою спробував розв'язати вузол на кілку — до кози наближатись я побоювався. потім здогадався, що вирвати його із землі буде значно простіше. козу зацікавили мої дії, і вона спідлоба позирала на мене​

маю я синівське горде право з матір’ю побуть на самоті. ми – не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних. виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги. ви усі розумні і відверті… він мовчки впав. отерпли зорі строгі… справді, зараз вона щаслива, тільки щастя яке але в штормову годину, як море бурунить гнів, потрібна зайва краплина, щоб вийшло воно з берегів. вони пливли у ніч, як манекени…

з творів в.симоненка.

 

*вибірковий диктант. виписати особові займенники. визначити особу, число, відмінок кожного з них.

 

перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. на тобі, небоже, що мені негоже. про мене, семене, хай усі коло мене, аби я зверху. який на тебе гедзь напав? ти йому про діло, а він тобі про козу білу. ти їй про тараса, а вона тобі про півтораста. баба вловила, у міх вложила, а воно – пурх!

народна творчість.

 

*переписати, поставивши особові займенники в потрібній формі. коли в непрямих відмінках займенників 3-ої особи з”являється н?

 

ти (він) борони від собак, а він (ти) покаже кулак. риба ще в річці, а він до (вона) петрушку крише. ти (він) “стрижене”, він (ти) “голене”. говорити до (він) – як горохом об стіну. сердиться, ніби (він) пес ковбасу з’їв. з (він) користі – як з чорта смальцю. про (він) вже й сови гудуть.

народна творчість.

 

*переписати, вибираючи з дужок потрібний прийменник. свій вибір обгрунтувати.

 

(з,зі) мною говорять могили устами колишніх людей… (в.симоненко). сяє (над, наді) мною високо-високо неба глибина (в. сосюра). грай ти, коню, (під, піді) мною, розбий швидше тугу мою! ой ти, орле сизокрилий, мій ти брате рідномилий, не літай ти (над, наді) мною, неси неньці вістку мою.

народна творчість.

 

 

*розкрити значення фразеологізмів. до якого розряду належить вжитий у них займенник? ввести фразеологізми до самостійно складених речень (усно).

 

сам по собі. володіти собою. не по собі.

 

*пояснювальний диктант. вказати займенники. підкреслити зворотний займенник, визначити в кожному з речень його відмінок.

 

ой скинув чумак з себе червоний каптан: “воли ж мої половії, хто ваш буде пан? ” узяв собі царівночку – в чистім полі могилочку. сам себе раз на рік любить. їхали козаки із дону додому, підманули галю, узяли з собою. нема серпа від себе, а все до себе. хто пізно ходить, той сам собі шкодить. учора була суботонька, сьогодні неділя, а на собі наймит має сорочку не білу

полісся. полісся прийняло нас .з околиці, ближче до лузі, росли берези, осики, липи, клени і дуби.потом вони стали рідше потрапили голі стіни сосен, а там знову потягнувся змішаний ліс,зарослий кущами ліщини, черемхи, горобини і соковитими травамі.птіц пригощають не було чутно, тому що вони не люблять великих лесов.только часом лунав возгас удода та сердитий крик ореховки або сойкі.невідімий струмочок разом журчал.казалосб, ніби він розповідає якусь тайну.іногда дорогу перегороджують впало дерево.лес кругом стояв до того старий, високий і дрімучий, що навіть ставало страшно

это всё , удачи! )