Які морфологічні ознаки властиві дієслову

Морфологічні ознаки дієслова проявляються в його п'ятьох формах:
1. Неозначена форма дієслова (інфінітив). 
Це така незмінювана форма дієслова, яка, називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число, відповідає на запитання що робити? що зробити?, має інфінітивний суфікс -ти (-ть), що не входить до основи. 
2. Особові форми, їх краще назвати бо тут ідеться про дійсний, умовний і наказовий), про теперішній, майбутній і минулий час дійсного про особові форми у теперішньому і майбутньому часі дійсного та у наказовому про родові форми у минулому часі й умовному
Основною і спільною їх ознакою є змінюваність за числом і особою або за числом і родом.
Щоб визначити особу дієслова, треба підставити займенники:
1-а особа я, ми
2-а особа ти, ви
3-а особа він, вона, воно, вони
Наприклад: їм (я) – 1-а особа однини. їмо (ми) -  2-го особа множини и т.п.
3. Безособові дієслова. Безособові форми на -но, -то, -ло.
Такі дієслова називають дію або стан, що проходять незалежно від особи (без особи). Тому вони не поєднуються з підметом, мають тільки одну форму, не змінюються. 
Безособові дієслова можуть означати:явища природи: замело, занесло, вечоріє, задощило); фізичний або психічний стан людини (нудить, примарилось,не хочеться); випадковість (щастить, таланить, удалося); буттєвість (минулося, не було). Безособові дієслова виступають головним членом у односкладних реченнях, і такі речення називаються безособовими. Безособові форми на -но, -то вказують на уже виконану невідомою чи неназваною особою дію, тому утворюються від пасивних дієприкметників минулого часу і, як і безособові дієслова, є головним членом у односкладних безособових реченнях.
4. Дієприкметник — це змінна дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією: освітлена вулиця, недочитана книга, любляча дружина.
5. Дієприслівник — це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

 Всі пасажири їхали, ЛЕЖАЧИ У СПЕЦІАЛЬНИХ КРІСЛАХ, ДИВЛЯЧИСЬ НА СТЕЛЮ.

Шукаючи очима дівчину, вони стали на поріг. 

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. 
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. 
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. 

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).

 Літа не минули, лиш,втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Б. Лепкий)

. Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (А. Головко).

Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.

Мороз надворі аж кипів, і для більшості парижанок, що пустилися в рейс у легеньких плащиках та курточках, цей нічний мороз мав би стати неабияким випробуванням, та все ж вони не втратили свого оптимізму.
(розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, сполучникове, складносурядне, з трьох частин, у другої частині є також підрядна частина. Три основи: мороз(підмет) кипів(присудок); мороз (підмет) мав би стати(присудок); вони (підмет) не втратили(присудок). В підрядній - пустилися (присудок)
обставина- надворі, 
додатки- більшості парижанок, рейс, плащиках, курточках, випробуванням, оптимізму,
означення- легеньких, нічний, неабияким, свого.