Виконай синтаксичний розбір речень і постав коми. 1. наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листків і в вітрі і в стежках. 2. у них є все пшениця хутро вовна і риба й мед і добрі води рік. 3.я полем ішов і зеленим узліссям і лугом.

Незабаром прийдуть до нас новорічні свята. майже у всіх стоїть вже ялинки, які підіймають настрій кожного дня! перше свято вже пройшло. це - день св миколая! він ніччю з 18 до 19 приніс дітям подаруночки, які малеча знаходить під подушки чи у чоботи.     наступне й головне свято - новий рік. всі по різномі готуються до нього: хтось запрошує гостей, хтось просто готує смачні страви й відзначає свято у теплому колі сімї. у новорічну ніч дід мороз та снігуронька приносять подарунки під ялинку.         також нас радують свята різдво, водохрещення, масленица, щедрий вечір і багато інших.     саме зиму називають зближаючою порою року, бо кожне свято сближае родину і її традиції!

ответ:

головні та другорядні члени речення

головні члени речення — це підмет і присудок.

підмет  — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання  хто? що?   підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (на землю глянули тихі  зорі), рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (лиш  боротись  — значить жить! .  «три»  у щоденнику виглядає не дуже симпатично).

присудок  — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання  що  робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?   присудок завжди пов’язаний із підметом. він найчастіше виражається дієсловом (ліс  дрімав  у ранковій тиші), рідше — прикметником чи іменником (вірний приятель — то найдорожчий  скарб).

другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

додаток  — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками, а також усіма іншими частинами мови у значенні іменника (стали їсти  кашу. з’їли  все, що було  в буфеті).

означення  — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання  який? чий? котрий?   (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та  скільки?   (лише в непрямих відмінках). означення найчастіше виражається прикметником, займенником, числівником; рідше — іменником (кубло  змії,  русалчине  волосся писав на склі мороз-поет).

обставина  — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання  де? коли? чому? з якою метою? як?   та ін. обставини найчастіше виражаються прислівниками або іменниками з прийменниками (уранці  (коли? )  йшли(як? )  бадьоро,  швидко,  легко: вітер дув  (як? )  збоку, а не  ).