1. Ти спиш уже? А за старим повір’ям, у сні ростуть... Якби-то справді так! (В. Підпалий) 2. Тебе поранили-таки? Сідай-но! Голову твою хоч хусткою я обів’ю (М. Важан). 3. Слухай-бо! Який же коваль не ставить себе над іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок) 4. А ходи-но, мед будемо брати (Ю. Збанацький). 5. О, якби-то вміти голубом злетіти та в житті догнати мрію голубу! (М. Ткач) 6. А от виписати новизну та велич, саме велич наших днів по-справжньому не так-то й просто (В. Козаченко). 7. Дедалі сніжинок густішало та густішало (В. Козаченко). 8. А Замриборщ аніскілечки не розсердився (М. Стельмах). 9. Та я вже знаю дещо (І. Цюпа). 10. Місяць повис над їхньою хатою срібною підковою, ніби прибив його хтось угорі на добро та на щастя (І. Цюпа). 11. Я давненько прийшов у село, та декуди заходив, і де про що довідався (І. Карпенко-Карий).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти вірш про службові частини мовисроочно
Відповідь:
Ще той папір від часу не зотлів і памятка лишилась людям здавна,
~~~ -.-.-.-.-.-.- - - - - - - -.-.-.-.-.-
де за неграмотних французьких королів підписувався
-.- -.-.-.-.-.-.-
Ганна Ярославна
[ ] і [ ],→яка? (де ).
складне з сурядним і підрядним зв'язком, розповідне, неокличне; 1 двоскладне, повне, поширене, неускладнене; 2 приєднане сурядним єднальним сполучником і, двоскладне, повне, поширене, неускладнене; 3 підрядне означальне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Пояснення: