Іть будь ласка .написати твір на тему " спорт в моєму житті "

Твір на тему «Спорт у моєму житті»Спорт допомагає людині бути у хорошій фізичній формі, а крім того він виховує характер та силу волі. Заняття спортом сприяють укріпленню здоров'я. Навіть проста зарядка вранці під улюблену музику заряджає енергією на весь день.Я завжди полюбляв активні розваги. Скільки себе пам’ятаю, завжди грав у всілякі рухливі ігри. І отримував від цього неймовірне задоволення. Тому батьки записали мене на настільний теніс. Це дуже цікавий вид спорту, в якому необхідно проявляти швидку реакцію, хорошу координацію рухів, сконцентрованість. Коли я граю, це захоплює мене повністю! Мені подобається цей вид спорту, тому що в ньому немає перевантаження, він не дуже травматичний, але він розвиває гнучкість, координацію, витривалість та силу м’язів.Крім насолоди та фізичного здоров'я, заняття спортом подарували мені багато цікавих людей, з якими я познайомився на тренуваннях та змаганнях, і тепер часто спілкуюся. Дуже важливо мати однодумців та тих, хто розділяє твої вподобання, з ким можна розмовляти та ділитися враженнями.А ще заняття спортом дають відчути радість власних досягнень. От не виходило в тебе колись і м’ячик через сітку перекинути, а тепер – займаєш призові місця на змаганнях! І ти розумієш ціну докладених зусиль та праці над собою. А крім того, усвідомлюєш, що наполегливість добре допомагає в досягненні будь-яких цілей.Не обов’язково бути професіональним спортсменом, щоб отримувати користь та задоволення від занять спортом. Багато хто з людей бігають, хтось ходить на аеробіку та фітнес, хтось грає у футбол чи займається карате. Головне, щоб це подобалося. А разом з тим, це робить вас фізично сильними та впевненими у собі, а також дає можливість знайомитися з багатьма цікавими людьми.

Соснове - прикметник, означення; гілля - іменник, підмет; пошпигувало - дієслово, присудок; голками - іменник, додаток; в - прийменник, щоки - іменник, обставина; й - сполучник, крізь - прийменник, одяг - іменник, додаток; чіпляло - дієслово, присудок; вологу - прикметник, означення; лоскотну - прикметник, означення; павутину - іменник, додаток; на - прийменник, лоб - іменник, обставина; на - прийменник, вуха - іменник, обставина; на - прийменник, щоки - іменник, обставина; а - сполучник, плечі - іменник, додаток; холодила - дієслово, присудок; роса - іменник, підмет. (Складносурядне речення з протиставним сполучником а, розповідне, неокличне; І речення двоскладове, поширене, повне, неускладнене; ІІ речення двоскладне, поширене, повне, неускладнене) Так як речення складносурядне, то обидві частини рівноправні, а отже, не має головної і підрядної частини.

Объяснение:

-

Повесть Г. Стельмаха вся выросшая на глубокой народной основе, сам ее характер связан с родной природой, с песней и сказкой. Иногда я задумываюсь над тем, что, став взрослым, обязательно буду вспоминать свое детство. А вдруг стану известным писателем или режиссером? Есть ли в моей жизни что-то интересное, о чем можно рассказать через 20 лет? Может, напишу книжку о летних путешествиях в Крым? А может, о наших с друзьями приключения? А возможно, снять фильм о школьных буднях, ведь и в них есть немало веселого? Думаете, это будет никому не интересно? А вот в повести Г. Стельмаха «Гуси-Лебеди летят», которую мы недавно изучали на уроках украинской литературы, автор очень интересно рассказал о своем детстве, взаимоотношениях с ровесниками и взрослыми.

Сказ в произведении ведется от лица главного героя - мальчика Михайлика. Это сам Михаил Афанасьевич Стельмах в детские годы. Детство писателя пршлось на нелегкие 20-те года XX столетия, когда происходило становление нового государства, которое сопровождали холод, голод и бедность. Михайлик рассказывает о своей жизни и переживаниях, о своем отношении ко всему, что он видит вокруг, свидетелем и участником чего приходится быть ему самому. Образ Михайлика раскрывается разными средствами: это и самохарактеристика, и рассказ других о поступках героя, об отношении к нему родителей, дяди Себастьяна и т.п. Михайлик очень любит сказки и легенды, которые рассказывают ему дедушка Демьян и бабушка. Наверное, поэтому мир вокруг иногда кажется мальчику волшебной сказкой: звезды в высоком небе, запах ржи в поле и разных трав в лесу, перепёлка во ржи и дятел на старой груше. Мальчик уважает и оберегает природу, тонко ощущает ее красоту.

С большой любовью и почетом герой описывает людей, которые привили ему любовь к работе, книге, добру и красоте в жизни: это отец и иметь, бабушка с дедушкой, дядя Себастьян. Эти необразованные, бедные люди имели самое главное - большие души и добрые сердца. Мы понимаем, что именно семья сформировала из мальчика честного, трудолюбивого, порядочного человека, а нужды научили сочувствовать чужому горю (припомним хотя бы эпизод, когда Михайлик голодной женщине с ребенком, отдавая им тыквенные семена).

Михайлик - любознательный ребенок, любит учиться, читать. Он перечитывал все, что только попадалось под руку, даже прочитал книжку со странным названием «Космография». Со временем и сам решает стать писателем. Сначала Михайлик много перечитал книжек, особенно таких, где есть стрельба. А потом и сам захотел написать пьесу.

Но Михайлик - не какой-то там идеальный ребенок: он очень бодрый, веселый, непоседливый, любит развлекаться и бесчинствовать с друзьями, общаться с подружкой Любой. «Прямо над нашим домом пролетают лебеди» - так начинается повесть. Этим образом она и завершается. Гуси-Лебеди - своеобразный символ детства, который озаряет вся взрослая жизнь человека: «Гуси-Лебеди летят ... над моим детством, ... над моей жизнью!»