Как скласть сценку на тему " класный руководитель и мама ( папа) розговаривают по поводу тебя " и нужно чтобы была характеристика

Ну, як я поняла, це діалог?
В клас зайшла схвильована мати одного з учнів 7(можна якого хоч) класу, де її привітала класний керівник:
 - Добрий день, сідайте.
 - Щось сталося, Ірино Василівно? Ви викликали мене до школи...
 - Нічого особливого, просто ваш син Вася...(Можна хоть Петя, Стьопа, Андрій, шо хоч)
 - Він щось накоїв? - перервала вчительку схвильована жінка.
 - Ні, навпаки! - Вчителька посміхнулася. - Вася - дуже здібний учень! Один з кращих у класі. І я хотіла поговорити з вами про олімпіаду з української мови, на яку я хочу його відправити.
Мати учня та Ірина Василівна ще півгодини говорили(можна замінити на теревенили, обговорювали щось і т. д.). 
А коли мама Васі вже збиралася іти, вчителька додала:
 - А взагалі, ваш хлопчик дуже здібний! В нього є багато талантів, він природженний лідер. Вася вам не розповідав? Він два дні тому розборонив двох своїх одноклассників, вони побилися. А скоро ми будемо голосувати за президента класу, думаю, ваш син - гарна кандитатура(провіриш, чи правильно я написала це слово).
Жінки попрощались, та мати Васі пішла додому, а прийшовши, почала хвалити синочка за те, що він така хороша людина.
Сподіваюсь, я до

Багато учнів не забувають своїх перших вчителів, з теплотою у серці згадують про них.
Мою першу вчительку звати Галина Михайлівна. Я хочу подякувати їй. Бо вона, як наша друга мама, дуже піклується про мене і весь наш 4-А клас. Добра, чуйна, уважна і справедлива. Навчає нас любити Україну, терпеливо веде нас у країну знань. За час навчання ми підготували багато цікавих свят : “Зустріч з весною”, “Прощавай, букварику”, “Козацькі забави”, “Новий рік”, “День знань”, “День книги” та інші. Моя люба вчителька організувала нам екскурсії в Шевченківський гай, музей зброї «Арсенал», в Раковець, Цього року ми поїдемо в Нагуєвичі, на батьківщину Івана Франка. Галина Михайлівна любить і розуміє нас. Завжди розрадить у важку хвилину. Її терпінню немає меж.
Я вдячна нашій першій вчительці за чудові чотири роки проведених у школі, гарні спогади і міцні знання.

Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.

По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке.

Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити друзям і піти погуляти, покататись на велосипеді влітку або на лижах взимку.

Мама може попросити мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар.

Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда з третього поверху, Миколи Олександровича. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Дружина Миколи Олександровича завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити.

Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять.

Але я над усе люблю вечір неділі вдома. Коли ми самі вечеряємо, розмовляємо, обговорюємо всі наші справи. Батько любить жартувати, ми багато сміємось. А ще ми п'ємо чай з матусиним пирогом з вишнями. Це так смачно! Потім можна трохи подивитись телевізор, почитати мого улюбленого Фенімора Купера. Я дуже люблю пригодницькі книжки. А там і спати час. Завтра до школи.