Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких...» (за драматичною поемою «Ярослав Мудрий»)Я гадаю, що кожна людина хоча б раз за життя ставила собі питання: звідки береться мудрість? Чи є вона вродженим даром? Чи можна стати мудрим, читаючи книжки? Чи мудрість приходить сама собою із віком і досвідом, а ми не в змозі пришвидшити чи вплинути на цей процес? Своє бачення цієї проблеми пропонує нам Іван Кочерга.У драматичній поемі «Ярослав Мудрий» письменник багато уваги приділяє детальній «промальовці» образів, він намагається відтворити дух епохи, вдихнути життя у персонажів, зобразити не лише їхні «діяння», а й рухи їхньої душі, настрої, життєві погляди. Саме тому проблеми, поставлені у творі, набувають актуального звучання у будь-які історичні часи, вони є філософськими, торкаються також і морально-етичної сторони життя, ці проблеми є без перебільшення загальнолюдськими.Тож звідки береться мудрість? На мою думку, насамперед потрібно відрізнити мудрість від понять «знання» і «життєвий досвід». Знання — це набір певної інформації, що тримається у вашій пам'яті, ерудиція загальна чи фахові знання. Життєвий досвід — це сукупність ситуацій, через які пройшла людина, та ті висновки, яких вона дійшла. Із визначенням мудрості виникають деякі труднощі. Це не знання і не досвід, але і знання, і досвід водночас. Мені здається, мудрість вбирає в себе ці поняття, але сама по собі є терміном ширшим. Отже, мудрість є певним ставленням до життя, життєвою філософією, поєднанням уміння діяти і аналізувати те, що діється навколо. Мені подобається вислів Івана Кочерги з його «Ярослава Мудрого»: «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких». Мені здається, у цій фразі висловлено правду нашого життя. Саме пройшовши певні випробування, часто неприємні, часто неочікувані ситуації, людина може набути мудрості. Але важливим складником є і здатність доходити висновків з пережитого, узагальнювати набутий досвід, поширювати його на інші події.Героєві твору Івана Кочерги мудрість також не далася просто. Ярослав Мудрий (цей епітет говорить сам за себе) був насправді суперечливою людиною, але видатною, героїчною особистістю, «величною і в своїх чеснотах, і в своїх пороках», за твердженням автора твору. Своєї мудрості князь Ярослав набував усе своє життя.Мені здається, найважливіше пам'ятати те, що навіть коли ти припускаєшся помилки, не припиняється процес цього «здобуття мудрості». Я гадаю, що якщо кожну ситуацію, навіть прикру чи неприємну, сприймати як життєвий урок, свідомо й об'єктивно доходити висновків, то з часом кількість цих неприємних ситуацій значно зменшиться, а життєвої мудрості — збільшиться. Часто саме слово мудрість асоціюється у нас з якимись казковими старцями, мандрівними філософами, але ми забуваємо, що кожна людина має можливість набути життєвого досвіду, а з ним — життєвої мудрості. І не слід боятися поразок або внутрішніх власних конфліктів, бо сумніви — ознака мислення, а мислення — перший крок до знань. На мою думку, роздуми над цим питанням мають супроводжувати духовне життя кожної людини, тоді, напевно, кожному із нас ще за життя люди до нашого імені можуть додати епітет Мудрий — так, як це сталося з персонажем історичної драми Івана Кочерги і видатною історичною постаттю — героїчним князем Ярославом.
koxhulya61
28.06.2020
Мабуть, найвідоміша городянам птах – це голуб. Ці птахи настільки звикли до життя в місті, що зовсім не бояться людей, часто беручи корм прямо з долоні людини. Вже багато століть голуби і чоловік мирно сусідять один з одним. І люди навіть у свій час привчили цих птахів доставляти пошту. У багатьох країнах голуба вважають священною птицею, а в наш час голуби стали ще й символом миру. Але ті голуби, яких ми щодня бачимо в місті і яких називають «сизими голубами» – лише різновид у голубиному сімействі. Є у «сизарей» і вільні лісові побратими. Прости меня если что то не правильно я не из Украины
kmalahov
28.06.2020
Вид – Снігур звичайний (євразійський) (Pyrrhula pyrrhula) Рід – Снігур (Pyrrhula) Родина – В’юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) Середовище існуванняНайкраще за все снігур оселяється в чагарникових заростях та густому підліску хвойних і листяних фітоценозів. Його гнізда частенько можна знайти в молодих ялинових лісонасадженнях, що забезпечують надійне прикриття. Оскільки хвойних лісів на континенті стає все менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, і умови існування наближені до природних. Снігур гніздиться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де його ареал простягається до Камчатки та Японії. На зиму птахи відкочовують на південь, у більш теплі краї.ОписДовжина тіла – 15 cм Розмах крил – 25 см Вага – 32 г Тривалість життя – до 4 років.Оперення самця досить колоритне. Нижня частина тіла яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила чорні з білими смугами. Голова прикрашена чорною шапочкою. Дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. Три пальці на лапах звернені вперед, один – назад. Самиці забарвлені простіше – в їх оперенні червоний колір заміщений коричнувато-сірим. Так само забарвлені і молоді птахи, тільки у них немає чорної шапочки б життяШлюбні пари у снігурів утворюються в кінці зими – на початку весни. Спочатку самець дарує самиці гілочку. Якщо дама її приймає, то можна вважати, що шлюб склався і пора будувати гніздо. Пара вибирає приховане місце подалі від чужих очей і починає будувати гніздо із дрібних гілочок, сухих травинок, моху, листя та корінців. Шлюбні танки у снігурів не в пошані, а тихий спів (короткі переливчасті трелі та посвист) призначений тільки для партнера. У кінці квітня – на початку травня самиця відкладає 4-6 блакитнуватих яєць, всіяних бурими крапинками, і починає насиджувати, як тільки відкладе останнє. Протягом 12-14 днів самець постачає самицю їжею, а пташенята, які вилупились, залишаться в гнізді ще 14-18 днів. Перший час самець продовжує на самоті годувати все сімейство, а коли пташенята трохи підростуть, за діло береться і самиця. Спочатку потомство отримує кашу із напівперетравленого насіння різноманітних рослин. З часом, не дивлячись на вегетаріанство, батьки починають полювати і на комах, щоб постачати пташенятам необхідні для розвитку білки. За сприятливих умов пара за сезон вигодовує 2 виводки. Покинувши гніздо, молоді птахи утворюють пари, при чому не рідко одностатеві, та засвоюють поведінкові навички. Снігурі тримаються парами навіть взимкуколи холод і брак їжі примушує їх збиватися в зграйки.РозмноженняПоза гніздовим сезоном компанійські снігурі кочують дружними зграйками. Постійних шлюбних пар вони не утворюють, але до представників свого виду ставляться добродушно. Під час прийому їжі птахи перегукуються протяжними, трохи сумними посвистами, а злітають з коротким криком. Харчуються снігурі різноманітним насінням, навесні поїдають бруньки дерев та чагарників, а восени та взимку – лісовими ягодами та горішками. Найулюбленіша їжа – ягоди горобини. У період вигодовування пташенят полюють на комах. Птахи дуже спокійні, ніколи не виявляють агресії до своїх родичів або інших пернатих.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть будь-ласка твір мініатюру на тему мудрим ніхто не родиться дуже потрі