Ніколи не говори другові того, що він не хотів би чути.не хочеш почути поганих слів, не каже їх сам своєму співбесідникові.що маєш повідомити своєму спів розмовниккові-наперед обміркуй.завжди даруй своєму товаришеві якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до нього: "дякую", "будь ласка", "пере сделать : випиши словосполучення дієслово+іменник у давальному відмінку однини.постав іменник друг у формі місцевого відмінка однини.

Друже!
"...даруй своєму товаришеві..." 

Україна-це незалежна та самостійна держава.Це неповторний та квітучий край.Безмежні поля та ліса,талановитий народ.   Але чому так тривожно на серці?Чим ця тривога викликана? Може того,що майбутне моєї країни перебуваю в руках політеків.Я не впевнений,що всі вони працюють на благо нашої країни.Що вони зробили за роки свого правління? Мовчати про це сьгодні не треба.Хтось з вас щось зробив,щоб забезпечити майбутнє своєї країни?А чи є у вас бабуся чи дід,чи вистачає їм своєї пенсії?А ваші батьки,вони ж працюють до вечора,щоб заробити на їжу!Грощі-не найбільша радість,все це тимчасове щастя.Я сподіваюсь,що в майбутньому наш народ буде більш щасливий! 

Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні  – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують.  Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє  нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.