Укр., 15 . 1)укажіть рядук, у якому всі прислівники пишуться з н. а) невпи..о, обмеже..о, щоде..о б) притама..о, несказа..о, виправда..о в) сполоха..о, визначе..о, нежда..о г) незмі..о, стурбова..о, незбагне..о 2)7.укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс а) не (сьогодні)завтра, (як)небудь, (аби)де б)(будь)де, (ні)коли, (по)іспанськи в) коли(небудь), зроблю (по)іншому, (від)нині г) (по)геройськи, (десь)колись, (тихо)тихо 3укажіть рядок дієприслівників, які пишуться з -не окремо а)(не)скориставшись, (не)повернувшись, (не)хтуючи б) (не)змігши, (не)готуючись, (не)ві в) (не)усвідомивши, (не)зчувсшись, (не)залишивши г) (не)повторюючи, (не)навидячи, (не)побувавши

1) Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з однією Н.

В) сполохано, визначено, неждано

2) Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс

Г) по-геройськи, десь-колись, тихо-тихо

3) Укажіть рядок дієприслівників, які пишуться з НЕ окремо

Б) не змігши, не готуючись, не відкладаючи

Твір-мініатюра на тему весна

Весна – це пора пробудження природи. Після глибокого зимового сну під сніговим покривом відтає замерзла земля. Зігрівшись під теплими променями сонця, оживають дерева. З-під снігу переглядають перші квіти весни – білі проліски.

З далеких теплих країв повертаються перелітні птахи приносять з собою свої мелодійні дзвінкі пісні. Всюди відчувається запах весни. Великі бруньки на деревах і кущах швидко розкриваються, перетворюючись в яскраво-зелені молоде листя. Зацвітають сади, і їх солодкий аромат розносить на всі сторони теплий весняний вітерець

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.