5складносурядних речень з художньої літератури

Або я піду звідси, або вона стане іншою
Подув вітер - і ліс радісно загомонів
Надворі дощ, а тут сухо і тепло
Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми
Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг

Речення з відокремленим означенням  

Давали гроші —
таляри биті, |людям дуже милі|,
та дядько Лев заклявся на життя,
що дуба він повік не дасть рубати.
__
Мені здається часом, що верба,
|ота стара|, |сухенька|, то — матуся.
__
І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти,
|блискучі|, |білі|... 
__
...От і розбіглася на морі супротивна хвиля,
а з теї хвилі вилетіли коні,
як жар, |червоні|,
|у червону колясу запряжені|...
__
Ні,
ти сам для мене світ, |миліший|, |кращий|,
ніж той, що досі знала я, а й той
покращав, відколи ми поєднались.
__
Доню,
давно готові шати для царівни,
але вона десь бавилась, |химерна|,
убравшися для жарту за жебрачку.
__
І з долу вгору він до мене звів
такий болючий погляд, |повний туги
і каяття палкого|, без надії...
__
Будуть приходити люди,
|вбогі й багаті|, |веселі й сумні|,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
__
Леся Українка «Лісова пісня» 

Коли стало трохи тепліше на вулиці, ми вдень пішли далеко гуляти. Знайшли цікаве місце. Підняли високо вгору, там було тихо-тихо. І тут мало-помалу начав крапати дощик. Ми на нього не звертали уваги, тому що він був по моему не сильний та маленький. Але з часом дощик став сильнішати. Та ми щоб було бистріше босоніж біжали вниз по горі. Де-не-де, а в нас теплий дощ. Калюжі були повнісенько заповнені водою Ми вже добіжали додому дуже вчасно, тому що вже день звечорів і почалася гроза. Але все одно цей день нам був довподоби!!