Запишіть іменники в орудному відмінку. визначте закінченя. олівець, ручка, поле, школяр, зерно, лінійка,

Олівець - олівцЕМ,
ручка - ручкОЮ,
поле - полЕМ,
школяр - школярЕМ,
зерно - зернОМ,
лінійка - лінійкОЮ.

Яка пречудова весна!

Чисте небо, море блакиті, м’яке сонячне світло, перша зелень

на деревах. Та майже прозора зелень чомусь хвилює Івана, він

дивуючись дивився й дивився б на неї. Дерева, ще недавно

похмурі й кострубаті, стали м’які, вони схожі на хмари світло-зеленого диму, що здійметься дороги.

Коло Будинку Творчості Іван спустився по кручі донизу

й неначе опинився на безлюдному острові. Хіба що рівний

постійний гуркіт автомашин нагадував про те, що цей острів

звідусюди оточенний містом. Він ішов усе далі й далі по кручі,

машинний гул ставав тихіший проте не пропадав. Та про нього

можна забути, не згадувати, бо тут таки є справді царство природи.

Підсвічене промінням, ясно сяяло молодесенька листя

на гіллі й звідусюди линув щебет пташок. Пташинні пісні

неначебто відкривали йому щось у його єстві якусь не ясну

глибину журливий щем. І він хотів щоб так тривало довго.

Приємно було думати про те, що не всі відчуття вже знайомі

йому, як і не всі відтінки старих відчуттів. А тому-то очевидно,

він ще не розвивається не пізнав цей світ і самого себе до кінця…

У все навколо: пташині голоси, сяяння молодого листя,

підбадьорлива свіжість квітневого повітря відкривались

перед хлопцем по-новому. Відкривались водночас не

втрачаючи своєї таємниці своєї споконвічники загадки. І Іван

думав, що либонь ніхто невзмозі проникнути в

найсокровеніші тайники природи. Йдучи поміж тихих

дерев на дніпровській кручі, бачачи віддалік за гіллям

неабиякої синяви річку могутній плин її води, хлопець немов

зазирав не тільки у весняну душу природи, а й у свою

весняну душу, в якій так само відбивалися зміни.

Объяснение:

-Привіт, друзі!(1)

-Привіт(2)

-Вітаю!(3)

-Сьогодні я запізнився через те, що загубив(-ла) свій телефон,але потім все ж таки знайшов(-ла) його.(1)

-Це добре, що ти знайшов (-ла),адже без телефону було б справді важко! Я й уявити не можу свій день без гаджетів.(2)

-Чому ви вважаєте,що прожити без мобільного телефону так важко,якщо це тільки но й шкодить вашому здоров'ю!(3)

-Можливо ти правий(-а), але погодьтеся з гаджетами куди легше жити!(1)

-Для мене жити без телефону важко,адже в ньому там багато корисної інформації!(2)

-Ну,але й буває надлишкова інформація, через яку ви просто витрачаєте свій час.(3)

-Я вважаю,що прожити без гаджетів можливо,але дуже важко!(1)

-Так ти правий,головне правильно вміти користуватися цією можливістю.(2)

-Добре,друзі давайте припинимо суперечку, адже до уроку залишилося декілька хвилин! Поговоримо про це на перерві(3)