Вид речення: повітря було чисте​

двоскладне, просте, поширене,

родное слово», заключает в себе много нового как в методе, так и в приемах ученья, а потому и не может обойтись без объяснений, которые были бы не на месте в книге для учеников. это побудило меня издать особую книжку для тех, кто хочет учить детей по «родному слову».  издавая такое руководство для учащих по «родному слову», я имел в виду не только школу, но и семью. у нас более, чем где-нибудь, распространено первоначальное обучение и дай бог, чтобы оно распространялось и улучшалось. осмотрев множество заграничных школ для малолетних детей, я вынес из этого осмотра полное убеждение, что первоначальное воспитание и ученье детей, по крайней мере, до 8-летнего и даже до 10-летнего возраста более на месте 

Наша історія  нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. не можна пройти його, не поранившись колючими голками. такий шлях проходить кожен народ. впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. і матеріальну, і духовну. деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова. мова — душа народу, його духовна сутність. значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. мова— не тільки засіб спілкування. це етнічна категорія, що притаманна кожному народові. на сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови. зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов'їній нашій мові. без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового. пишаюся тим, що я українець. люблю й ціную свою рідну мову. але чітко усвідомлюю, що цього замало. треба робити все для її піднесення.