2речення з дієсловами дійсного

Я роблю домашнє завдання 
Я прийшов з магазину

Григорій Многогрішник– головний герой роману І. Багряного «Тигролови». Він «нікому не відомий, гордий нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного», «гордий сокіл, безумний сміливець», як говорить про нього автор. «Юнак - 25 літ, русявий, атлет, авіатор тчк... Суджений на 25 років тчк... На ймення - Григорій Многогрішний» - такі прикмети подаються про нього після втечі.

Григорій «мав голіафську силу, навіть підпливлий кров'ю, навіть в рядні ношений. Перше вони могли повалити його лише вчотирьох». Григорій виявився людиною «зборканої, але не зламаної і не упокореної волі, що проривався зі стиснених щелеп».

Його попутчики в «ешелоні смерті» будуть пам’ятати про нього, як «про того "диявола", про того юнака, на двадцять п'ять літ каторги приреченого, що переступив "трибунал" і вистрибнув у смерть зі скаженого поїзда», «того, хто не здався, хто лишився таки там. Образ, як символ непокірної і гордої молодості, символ тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни...»

Чесність. Зараз дуже мало людей, яких можна назвати чесними. Навіть з самими собою ми намагаємося хитрувати. Дійсно, чесність – це не завжди приємно, але справедливо. І правильно.
Простота. Знаю людину, яка при спілкуванні завжди намагається перекривляти, перебивати та переінакшувати слова співрозмовника. Вона намагається здаватися розумнішою та кращою за інших… Спілкуватися з цим хлопцем практично неможливо – неприємно і нецікаво. Але у той же час знаю людей, з якими спілкування є легким і невимушеним.
Важливою, але рідкою рисою, якою має бути наділена справжня людина, є здатність до самопожертви. Кожна матір заради своєї дитини ладна віддати життя… Особисто я також міг би пожертвувати власним життям заради найрідніших людей. Також я готовий наполегливо працювати заради своєї майбутньої родини, адже бути чоловіком – це означає бути відповідальним. Що також являється не менш важливою якістю людини.
Саме наведені мною людські якості я вважаю найважливішими. Без них ми просто істоти, не люди у повному розумінні цього слова. Саме ці риси я намагаюся перейняти у своїх близьких, саме їх ціную в людях. Хоча є ще одна: гарне, толерантне ставлення до оточуючих. Адже як сказав хтось з відомих: «Стався до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе». Якщо взяти ці слова за життєвий девіз, то обов’язково досягнеш своєї мети і втілиш мрії, ставши справжньою людиною, цілісною і неординарною особистістю.На жаль, у наш час досить рідко можна зустріти Людину. Саме так, з великої букви. Часто я бачу на вулицях рідного міста «людинок», по-іншому не сказати. Вони позбавлені доброти, щирості, людяності, у них відсутнє почуття справедливості та чесність… чому більшість з нас така? Чому ми позбавлені певних якостей, без яких поступово перестаємо бути людьми?..
Хоча я зустрічав і Людей, які справили на мене величезне враження і стали взірцем. Деякі їхні якості я хотів би взяти з собою у життя.
Доброта. Пам’ятаю моїх дідуся і бабусю, їхні рідні обличчя. Все, що вони роблять для нас – роблять з добротою. Бабуся ніколи не підвищує голос – говорить тихо і ласкаво, але не послухатися її неможливо. Дідусь обожнює розповідати всілякі фантастичні історії, які завжди чомусь навчають і обов’язково добре закінчуються. Як на мене, справжня людина повинна бути доброю. Це дуже важливо.
Щирість. Люблю спілкуватися зі своїм дядьком. З ним можна говорити про все, він вислухає і відповість тим же. У його очах немає неправди, цим він винятковий. Тож і я у житті намагаюся бути щирим. Хоча інколи це навіть шкодить…