4. установіть відповідність між підметом у поданих реченнях та його вираження: 1) словосполучення; а) семеро одного не ждуть (народна творчість 2) інфінітив; б) учитися ніколи не пізно. 3) числівник; в) ніхто не хотів повертатися назад. 4) займенник. г) багато людей прийшло на зустріч з письменником. 5. установіть відповідність між обставиною у поданих реченнях вираження: 1) прислівник; а) лінивий сидячи спить, лежачи ро- 2) інфінітив; бить (народна творчість). 3) дієприслівник; б) колоски вщерть налилися золотом сонця. 4) іменник з прийменником. в) хлопчик прийшов додому пообідати. г) діти дуже хотіли побувати в цирку. 6.прочитайте текст. запишіть. поставте потрібні розділові знаки. виконайте подані після тексту завдання. виберіть правильні відповіді (їх може бути кілька) і позначте від- повідним знаком х. 1. культура мовної поведінки своєрідне дзеркало людини. 2. народна педагогіка дуже вимоглива до культури спілкування. 3. мовні викрутаси особливо у формі вітань підривають справжню самоповагу доречну стриманість у виявленні почуттів. 4. мовна культура пшеничний лан на якому з ретельністю виполювали бур’ян

1Червонобоким(означ.,прикм.) яблуком(додаток,іменник) округлим(ОЗн.прикм) скотився(присудок,дієсл) день(підмет, ім), доспілий і(спол) тяжкий(означ і те,і те прикм),2 і(срол) ніч(підмет,ім) повільним(озн,прислів) помахом(додаток,ім) руки(додаток,ім) широкі(озн,прикм) тіні(дод,ім) чорним(озн,прикм) пише(присудок,дієсл) вуглем(додаток,ім)

Частини мови надписувати потрібно над словом. 

ідмет,присуудок - двома рисками, додаток пунктиром(_ _ _ _),означення хвилястою лінією,обставина(_ ._._._.)

  Речення розповідне,неокличне, складне,складносурядне,складається з двох простих,між реченнями ставиться кома,частини з*єднані єднальним сполучником і.

1.Просте, двоскладне, поширене повне,ускладнене прикметниковим зворотом - доспілий і тяжкий.

2. Просте, двоскладне,поширене,повне.

(  ),і (  ). 

Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне.Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою.Сини з матір'ю пішли в хату, а батько все сидів на ослоні та майстрував. Він не обідав тієї п'ятниці і не пішов полуднувати.Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квітки та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці. Її очі з м'якеньких стали зразу тверденькі.Хазяїн підняв чарку вгору і почав приказувать: «Даруй же, Боже, нам щастя й здоров'я, а помершим пошли, Господи, царство небесне нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова. Як будеш свекрові та свекрусі покірненька, буде твоя голівонька веселенька».Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам'ятався. (І. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я)