Вiдреагуйте речення ? 1 такi люди завжди живуть поруч нас. 2 для багатьох вiдома ця мелодiя

1.такi люди завжди живуть з нами.2.багатьом вiдома ця мелодiя

Объяснение:

Свіжий: свіжіший, найсвіжіший, більш (менш) свіжий, найбільш (найменш) свіжий, якнайсвіжіший. Сизий - . Гладкий: гладкіший, найгладкіший, більш (менш) гладкий, найбільш (найменш) гладкий. Тихий: тихіший, найтихіший, більш (менш) тихий, найбільш (найменш) тихий. Рідний: рідніший, найрідніший, більш (менш) рідний, найбільш (найменш) рідний, якнайрідніший. Солодкий: солодший, найсолодший, більш (менш) солодкий, найбільш (найменш) солодкий. Глибокий: глибший, найглибший, більш (менш) глибокий, найбільш (найменш) глибокий. Гарний: гарніший, найгарніший, більш (менш) гарний, найбільш (найменш) гарний. Малий: менший, найменший, менший від усіх. Старий: старіший, найстаріший, більш (менш) старий. Гіркий: гіркіший, найгіркіший, більш (менш) гіркий, найбільш (найменш) гіркий. Довгий: довший, найдовший, більш (менш) довгий, найбільш (найменш) довгий, щонай (якнай) довший. Далекий: дальший, найдальший, більш (менш) далекий, найбільш (найменш) далекий, якнай (щонай) дальший. Дужий: дужчий, найдужчий, більш (менш) дужий, найбільш (найменш) дужий, щонай (якнай) дужчий. Швидкий: швидший, найшвидший, більш (менш) швидкий, найбільш (найменш) швидкий, якнайшвидший. Близький: ближчий, найближчий, більш (менш) близький, найбільш (найменш) близький. Тяжкий: тяжчий, найтяжчий, більш (менш) тяжкий, найбільш (найменш) тяжкий. Здоровий: здоровіший. Великий: більший, найбільший, більш (менш) великий, найбільш (найменш) великий, якнай (щонай) більший. Високий: вищий, найвищий, більш (менш) високий, найбільш (найменш) високий, якнайвищий. Красивий: гарніший (красивіший) , найгарніший, якнайгарніший.

Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження - духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття - завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. 
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. 
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. 
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. 
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. 
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.