T505. поставте подані іменнікі в орудно відмінку однини можлівість зустріч, любов, пам'ять, подорож, пристрасть кіновар, мати, нехворощ, занедбаність, молодь, міць, міц ність, якість, кількість, кров, верф, сучасність.

Можливістю,зустріччю,любов"ю,пам"ттю,подорожжю,пристрастю,кіновар"ю, матір"ю,нехворощю, занедбаністю,молоддю,міццю, міцністю,якістю,кількістю,кров"ю,верф"ю, сучасністю

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

    Скласти текст-міркування на тему "Чим мені подобається зима" пропоную так:
    Більшість людей причаровує зима. Але чим ця холодна пора року може подобатись? Я вважаю, що зима вражає своєю чарівністю. Саме взимку все навколо мерехтить вогниками і люди мріють про диво. Новий рік, Різдво, Водохреща - ось ті свята, коли навіть дорослі стають дітьми і сподіваються на щастя. 
    Я люблю зимову природу. Здається, дерева голі та безлисті. Але мені подобається, коли вони вкриваються білими шубками. А як чудово, коли під ногами хрумтить сніг! Завдяки йому навіть ночі стають світлішими. Вулиці вкриваються вогнями, сніг відблискує іскрами. Яка ж чудова та дивовижна пора року - зима!