Невеличке оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду

Якщо щось не сподобається, підправте.

 В одному селі жив собі хлопчина. А звали його Вольдька. Все б нічого, дитина як дитина, тілько брехав він - завжди і всюди. Говорила йому мати: "Не бреши, синочку, бо один раз повірять а на другий ні, і залишишся ти в біді! Зрозумів?" Скільки разів йому так не говорили, стільки разів він погоджувався і далі брехав.
 От, одного разу, сидів Володька на баштані і їв кавуни. Птахи співають, ніхто не чіпає, ну просто насолода. "О," - подумав він - "А може сказати діду Ромі, що тут вовк бродить? Чудова ідея, буде так смішно!" І позвав Володя, що є тільки голосу:
- Діду Романе! Тут вовк! - дід вскочив, узяв рушницю, і побіг до Володі. Хлопчина сміється, а дід  лютує.
 Ось пройшов тиждень, знову Володя сидить на баштані. Аж раптом гульк! Із-за кущів вовк вийшов! Страшний такий, великий, волохатий. Хлопець як закричить:
 Діду Романе! Тут Вовк, справжній! - а дід сидить, нічого робити не збирається. Тим часов вовк підійшов до хлопця, і з`їв його.
 Ось і висновок, не треба брехати, бо перший раз повірять, а на другий залишуть.

ВНИЗ

префікс ¬:          в-  

корінь ͡  :           -низ  

закінчення: відсутнє (закінчення немає навіть нульового, тому що у незмінних словах закінчення не буває)

основа ˽:           вниз

БЕЗСИЛИЙ

префікс ¬:           без-  

корінь ͡  :             -сил-  

закінчення:         -ий

основа ˽:            безсил

РАДІСТЬ

корінь ͡  :               рад-  

суфікс ˄:              -ість

закінчення:       нульове

основа ˽:            радість

ЗРОБЛЕНИЙ

префікс ¬:                з-

корінь ͡  :                -роб-  

суфікси ˄:             -л-, -ен-

закінчення:            -ий

основа ˽:              зроблен

Усміхнена осінь заворожує мене на кожному кроці. Восени навкруги така невимовна краса! Ніби готуючись до осінього карнавалу, дерева одяглися в багряні шати. Берізки й клени стали жовтими, а осики – червоними. Серед зеленої хвої палає дика груша. Землю вкрило кольорове опале листя. Здається, ніби крокуєш по чарівному, зітканому із золотих ниток килиму. Йдучи вулицею, я милуюсь прекрасними розписами невідомого художника. Дивлячись на цю красу, не можна дочекатися, коли на золотогривих конях у золотій кареті прийде королева Осінь і врочисто розпочне карнавал.