Зробити фонетичний розбир слив надднiпрянський.закарпаття

закарпаття - з а к а р п а т : ' а

з - пригол., ненагол., дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, свистячий

а - голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

к -   пригол., ненагол, глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

а -  голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

р - приголос, ненагол, сонорний, передньоязиковий, дрижачий

п - приг, ненагол, глухий, губний, зімкнений чистий, твердий

а - голосн, наголошений,  неогублений, переднього ряду

т: " - приг, ненагол, зімкнений чистий

а -  голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

наддніпрянський - н а д: н' і п р' а н с' к и й

н - приг, ненаг, сонорний, носовий

а -   голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

д: - приг, ненагол, дзвінкий, зімкнений чистий

н' -  приг, ненаг, сонорний, носовий

і - голос, ненагол, неогублений, переднього ряду

п -  приг, ненагол, глухий, губний, зімкнений чистий, твердий

р' -  приголос, ненагол, сонорний, передньоязиковий, дрижачий

а -  голосн, наголошений,  неогублений, переднього ряду

н -  приг, ненаг, сонорний, носовий

с' - приг, ненагол, глухий, передньоязиковий,щілинний, свистячий

к -  пригол., ненагол, глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

и - голосний, ненаголошений

й - приг, ненагол, сонорний, середньоязиковий, щілинний

 

Одного  ясного дня, дiдусь сiяв восени пшеницю. потiм раптом подув вiтер,  почав  моросити  дощик i дiдусь вирiшив скорiше  сховатися в свiй  теплий будиночок.  але одне зернятко видув вiтер  i воно опинилося зовсiм одне в грудцi  землi,  яке пролежало там доти, доки не прийшла  весна. пролежавши пiд землею усю  сувору зиму, маленьке зернятко набралося сил, тепла та проросло.  дiдусь,вийшовши на огород здивувався. звiдкиля  ж узялося тут зернятко,яке так жваво проросло.  дiдусь дбав про це ще зовсiм маленьке  зернятко. згодом наступило тепле та сонячне лiто. за лiто маленьке зерно пiдросло  та росплодилося. так  i простоявши майже все лiто великi пагони пшеницi,  були скошанi дiдусем.вiн iх перемолов та морозною зимою ласувавши смачними пирiжками дивився на пустий огород, який незабаром буде знову проросший золотистою пшеницею!

1.на  жаль,  в нашому свiтi залишилося дуже мало  щедрих та добрих людей! всi начеб то , але виясняеться що цим вони все псують. люди на щедрiсть  стали скупi, хоча це те,що можна робити абсолютно безкорисно, а от жадiбнiсть  навпаки.  люди навiть просто не замислюються про те що вони роблять. свiт  забув одну дуже гарну приказку; якщо хочеш щоб стобою поводилися добре,щедро,  вдячно  то i iм роби так. ми i так жадiбностю. тому робiть всим добро, будьте щедрими i вам вiдповiдатимуть вдячнiстю.