Скласти текст-міркування на тему: "знання-це найбільший скарб."

Знання-це найбільший скарб.

Багатство, скарб, дорогоцінність... Для різних людей ці слова означають різне. Що може цінитися дорого? Гроші? Для окремої людини, це, може, й так, а для людства в цілому? Як на мене, для людства і цілому немає нічого ціннішого за знання. Бо знання - це те, що рухає прогрес, який допомагає людству ставати більш досконалим. Саме прогрес робить людство людством, а не натовпом. Саме завдяки прогресу ми живемо у домах, а не у печерах. Саме завдяки знанням ми можемо набути все інше. Якщо б люди не прагнули до знань, ми б і людьми б не стали - залишилися б мавпами. Таким чином, знання є найбільшим скарбом.

Для мами: до й прибрати у хаті, приготувати обід, вимити посуд.

Для тата: до йому прибирати в гаражі, помити автівку, полагодити шафу.

Для брата: до йому зробити уроки, попрасувати його шкільну форму, зібрати його іграшки.

Для сестрички: спекти для неї смачний пиріг, намалювати для неї гарний малюнок, заплести їй косу.

Для берізки: побілити стовбур, пообрізати сухе гілля, полити.

Для кринички: очистити її від гілок та сміття, не забрудняти і берегти її.

Для квітів у полі:  не зривати їх, полити.

СТЕП    Степе мій, урожайнику! Лежиш ти, повитий красою, шепочеш стиглим колосом! Скільки раз на рік ти міняєш свою оздобу? Навесні ти лежав чорнотілий, клубочився сизим маревом випарів... Напоєний вологою, наснажений сонцем, прийняв ти в лоно своє золотий засів. Потім зарум'янився, зазеленів першими сходами, а згодом обіслав­ся ніжними килимами — ярицвітами. Аж згодом гойдав ти на собі хвилясту, зелену піну злаків, красувався срібним колосом, цвів сереж­ками, клубочився золотим пилом квітування, половів хмарками і за­кипів золотим литвом повнозерного колосу. І ось ми прийшли на твій поклик. Твої недавні весняні сівачі стали женцями.     Яким же ти розкішним і багатим став, степе наш! Весело і любо засівати тебе хлібом, зодягати, прикрашати тебе зелом молодих лісів, напувати твої яри і вибалки срібноводцям ставків і озер. Любо тебе заквітувати голубим льоном, червоними квітами еспарцету, рожеви­ми китичками конюшини... Весело обробляти тебе, бо горнешся ти, красеню, до сівачів, господарів своїх. Для них ти розквітаєш своєю красою, для них плодоносиш