Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.визнач відмінок іменників. ліс.він зачаровує оксамитовим килимом моху, (прозорість) і (незворужність) повітря неповторною (красаструнка береза у своєму (одвічне срібло) вітально змахує (шовкова хустина) сосна спроквола погойдує (міцне гілля).а плакуча верба водограйно струменить (зелена коса).вона немов просить з (радість) і (печаль) (гостинність) і (лагідність) явленою в мінливому шелесткому поклоні: зайди у тінь мою спочинь!

Ліс (називний відмінок.).Він зачаровує оксамитовим килимом (орудний відмінок) моху (родовий відмінок),прозорістю (орудний) і незворушністю (орудний) повітря (родовий), неповторною красою. (орудний) Струнка береза (називний) у своєму одвічному сріблі (місцевий відмінок) вітально змахує шовковою хустиною (орудний), сосна (називний) спроквола погойдує міцним  гіллям (орудний).А плакуча верба (називний) водограйно струменить зеленою косою (орудний).Вона немов просить з радістю (орудний) і печаллю (орудний), гостинністю ((орудний)) і лагідністю (орудний), явленою в мінливому шелесткому поклоні (місцевий) :зайди у тінь (називний) мою, спочинь!

Відповідь: Розрізняють територіальний і соціальний різновиди діалектів. Найчастіше поняття діалект уживають у значенні територіального діалекту, натомість на означення соціального діалекту уживають терміни соціолект або жаргон, арґо, сленг, просторіччя як різновиди соціодіалектів.

Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості.

Соціальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільним соціальним колом, як наприклад спільною роботою, спортивною командою, гуртком тощо.

Пояснення:

Морфология (гр. morf — түр, тұлға, logos — сөз, ілім) — дербес сөздердің грамматикалық мағыналарын тексеретін, грамматикалық сөз тұлғалардың қызметі мен қалыптасу, даму заңдылықтарын зерттейтін тіл ғылымының бір саласы.

Морфологияның негізгі материалы — морфема. Морфология сөздің грамматикалық тұлғаларын жеке бір тілдегі сөздердің диахрондық (тарихи даму), синхрондық (қазіргі кездегі) көрінісімен де зерттейді. Морфология сөз тұлғаларының түрленуін, бөлшектенуін, әр түрлі өзгеріске түсуін анықтау мақсатында салыстыра зерттеу жүйесімен де айналысады. Сөздің тұлғасы, мағынасы және атқаратын қызметі сөйлем құрамында ғана анықталатын болғандықтан, сөзді синтаксиспен байланысты қарастырады. Демек сөзді лексика-грамматикалық сипаты тұрғысынан айқындайды.