Невелику розповідь (6-8)реччень про сім чудес світу

У наш час дуже відомими є сім чудес світу. Це сади Сераміди, статуя Зевса, храм Артеміди, Колос Родоський, Александрійський маяк, Єгипетські піраміди та мавзолей в Гілікарнасі. Нажаль, у наш час збереглися лише піраміди. Найвідомішу-піраміду Хеопса було побудовано приблизно у 2560 р. до н.е.! Щороку їх відвідують десятки тисяч туристів. Усі ці чудеса мали цікавий задум і навіть користь, як наприклад Александрійський маяк, що не давав кораблям заблукати у морі.
Тож, на мою думку, сім чудес світу не дарма так назвали, адже це були перші кроки у культурне життя нашої землі!

Ми нічого не могли заперечити Оленці, бо й самі не знали, що нам привезуть. Однак думка Петра всіх нас зацікавила. Ех, якби ж у нас було легше з саджанцями, які б ми сади виростили! Та ось нарешті прийшла довгождана машина. Песимістичні прогнози деяких наших учнів справдилися — у кузові лежали клени та кілька десятків вишеньок. Оце і все. Прийшов дід Ялисей, довго щось прикладав у думці, нарешті сказав:— Клени посадимо по боках саду, щоб вони захищали вишеньки від морозів та вітрів. На безриб’ї і рак риба. Починаймо! Ми стоїмо довгим рядом уздовж майбутньої алеї, а дід Ялисей знову метушиться з шнуром. Коли вже все було підготовлено — біля ямок стояли відра з водою, а в ямках — тоненькі деревця, Устим Гаврилович прокашлявся і виголосив коротку промову:— Сьогодні ми закладаємо наш спільний шкільний сад... Хай кожен з вас посадить власними руками деревце, щоб йому не було соромно дивитися в очі людям. Ви будете зростати разом зі своїми деревцями, потім поїдете вчитися, працювати, а вони залишаться тут. Оці дерева будуть свідками вашої любові до школи, до природи, до праці. Колись ви, уже дорослими людьми, прийдете до них і згадаєте свою щасливу золоту пору — пору юності. Замелькали лопати, у ямки полетіла земля. У цю ж мить почулися звуки маршу — ми навіть не помітили, як гурток струнних інструментів вишикувався на терасці і спеціально заграв для нас. У всіх був піднесений настрій, ніби ми оце прийшли на якесь урочисте свято. Оленка, яка садила свою вишню поруч зі мною ла мені на вухо:— Зав’яне твоя вишня — пропаде молодість... Лий більше води!Я засміялася. І хоч не вірила в цей знак, усе ж вилила зайве відро води у свою лунку: жаль все ж таки було своєї молодості. Дерева були посаджені, і ми поглянули на свій шкільний город: його вже важко було впізнати. Що не кажи, а навіть молоденький сад, який оце тільки-но зіп’явся на ноги, хвилює серце й міняє на краще вигляд школи. Кожен стояв біля свого деревця й оглядався — таки справді чудесно! Дід Ялисей присів біля вишні, яку посадила Оленка, сказав нам:— От ви й виконали першу заповідь життя — посадили деревину. Але посадити — це півділа. Доглянути треба деревце, коза-дереза! З ним може скоїтись лихо — адже воно вутле, ніжне й беззахисне, мов дитя. Може, доведеться комусь і пересаджувати або щодня поливати, поки воно вчепиться міцненько в ґрунт. Та то не біда, якщо доведеться походити коло нього. Зате ж радість яка — ростиме дерево на землі. У старого світилися очі.— Колись було таке свято — вербна неділя. Хороше свято, зелене, хвилююче. Ще було не встигнеш встати вранці, а вже тебе бабуся будить, похльостуючи по обличчю зеленим галуззям:— Не я б’ю, верба б’є...Цього дня кожний господар ішов у леваду, зривав кілька гілочок верби і втикав їх у своєму городі: таке вже дерево, де не ткни — прийметься. Тепер це свято забувається. Може, й справді воно вже віджило, та жаль тільки, що люди перестали по весні вербу садити. От якби нам придумати хороше свято дерева, свято зеленого друга! Як же воно потрібне...

Объяснение:

Рід, відмінок і число прикметника визначаються по закінченню та питанню.

Закінчення - ий,ій - це чол.рід (червоний, синій),

закінч. -а,я  - жіноч. р. (червона, синя),

е,є - середній р. (червоне, синє) Це все закінчення прикметників у однині. 

Закінчення - і,ї - це множина (червоні, сині, безкраї).

Це все закінчення називного відмінка.

А далі тобі просто треба провідміняти ці прикметники і запам"ятати їх питання та закінчення у різних відмінках.

Називний відмінок - який? червоний, синій

Родовий відм. - якого? - червоного, синього

Давальний - якому? - червоному, синьому

Знахідний - який? якого? - червоний, синій (якщо іменник при прикметнику неістота: я знайшов червоний олівець), червоного, синього (якщо іменник при прикметнику істота),н-д: Ми знайшли червоного Діда Мороза. :-)

Орудний - яким? - червоним, синім

Місцевий  -на якому? на якім? - на червоному (на червонім); на синьому (на синім)